За підсумками першого півріччя 2025 року, українські виробники залізорудної сировини втратили позиції серед трійки найбільших експортерів країни. Експорт знизився на 11,9% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, досягнувши 16,14 млн тонн. Основними причинами цього явища стали спад світової економіки та високі тарифи державних монополій, які ускладнюють конкуренцію на зовнішніх ринках.
Про це розповідає UBB
«Ще пів року тому, завдяки відкриттю навігації в портах, залізна руда вибилася у лідери за обсягами експорту – 33,6 млн тонн, зростання на 89%. За показником експортного виторгу у минулому році гірники посіли третє місце, поступившись постачальникам кукурудзи та пшениці. Але вже у січні-червні цього року залізна руда не потрапила навіть у трійку найбільш експортованих товарів», – зазначають аналітики.
Не зважаючи на зниження обсягів експорту, внесок гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) в зміцнення платіжного балансу країни залишається вагомим: частка залізної руди у загальному обсязі вітчизняного товарного експорту становить 6,35%.
Аналітики вказують, що основна причина падіння експорту залізної руди пов’язана з охолодженням світової економіки. Серед внутрішніх чинників, що обмежують конкурентоспроможність вітчизняної продукції на міжнародному ринку, є високі витрати, спричинені військовими діями, а також тарифи державних монополій, таких як Укрзалізниця, Укренерго та Оператор газотранспортної системи. Додатковими проблемами є висока вартість імпортної енергії, кадровий дефіцит і прямих збитків від обстрілів.
Державні ініціативи, зокрема в сфері оподаткування, також створюють труднощі для гірників. Несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) ускладнює ситуацію з оборотним капіталом, як зазначив тимчасовий голова правління Ferrexpo Лучіо Дженовезе.
Представники компанії повідомили, що вимушене скорочення виробництва через відсутність відшкодування ПДВ призвело до переведення понад третини працівників на скорочений робочий час або у відпустку. Компанія також скоротила закупівлі товарів і послуг, призупинила необов’язкові капітальні витрати, а також витрати на корпоративну соціальну відповідальність та гуманітарну допомогу.
«Також до чинників, що обмежують конкурентоспроможність вітчизняної продукції, відноситься нещодавнє рішення Верховної Ради щодо збільшення земельного податку для гірничодобувних підприємств у 2,6 рази. Це призведе до чергового зростання постійних витрат гірничо-металургійного комплексу і негативно вплине на ослаблену стійкість галузі. В результаті постраждають виробники, які через зростання собівартості стануть ще менш конкурентоспроможними на експортних ринках і, як наслідок, вимушені будуть скорочувати виробництво та витрати. Держава ж отримає менше податків у державний та місцеві бюджети», – підсумувало видання.