Економічна експертна платформа (ЕЕП) представила нові дані про найбільші схеми тіньової економіки в Україні. Цю інформацію було оприлюднено на Форумі «Діалог влади з бізнесом: нові можливості для розвитку ММСП», що організувала Українська Рада Бізнесу за підтримки ПРООН.
Про це розповідає UBB
За підрахунками аналітиків, обсяг виплат, що здійснюються неоформленим працівникам і зарплат у «конвертах», для тих, хто працює на мінімальній ставці, зріс до 280−540 млрд грн на рік. Це призводить до втрат бюджету в розмірі 140−280 млрд грн, тоді як минулого року ці втрати становили 115−230 млрд грн, повідомляє FinClub.
«Зарплата в конвертах — найскладніша схема для протидії. Маємо посилювати суспільний тиск, щоб вирішити цю проблему», — заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Серед інших схем тіньової економіки, які завдають значних збитків державі, перше місце займає «сірий імпорт» і контрабанда. Їх обсяг становить 400−640 млрд грн, що призводить до бюджетних втрат у 120−185 млрд грн (раніше — 120−167 млрд грн).
Третю позицію займають контрафакт та нелегальна підакцизна продукція, з обсягами 126−140 млрд грн обороту та 39−43 млрд грн втрат (було 35−40 млрд грн).
Згідно з даними координатора експертних груп ЕЕП Олега Гетмана, також зросли втрати від:
- неформальної самозайнятості — 12−17 млрд грн,
- використання ФОП замість найму — 12−14 млрд грн,
- заниження оборотів ФОП — 9−15 млрд грн.
Водночас скоротилися обсяги:
- офшорних схем — 12−14 млрд грн,
- схем із землею та нерухомістю — 18−20 млрд грн,
- так званих «скруток» — 13−15 млрд грн.
«Якщо взяти всі схеми, які ми змогли порахувати, це близько 500−600 млрд грн втрат. А якщо спиратися на оцінку тіньової економіки в 30% ВВП, то всі схеми з’їдають в нас близько 1 трлн грн», — зазначив Олег Гетман.