У 2025 році Україна зазнала значного скорочення експорту титановмісних руд та концентратів. Згідно з даними Державної митної служби, поставки стосовно натурального обсягу впали на 96,2% до 277 тонн, а виручка зменшилася на 95,7%, досягнувши $496 тисяч.
Про це розповідає UBB
Зміни у географії експорту виявилися особливо помітними: основним покупцем за вартістю став Узбекистан, частка якого склала 35,61% (приблизно $176,6 тисяч), на другому місці опинилася Туреччина з 35,01% (близько $173,6 тисяч), а Єгипет займає третє місце з часткою 29,38% (близько $145,7 тисяч). У порівнянні з 2024 роком, коли Туреччина була головним ринком, роль Узбекистану значно зросла.
Імпорт титановмісної руди в Україну у 2025 році залишався на низькому рівні, становлячи 78 тонн на $118 тисяч, з яких більшість надійшла з Китаю (приблизно $116 тисяч) та невелика частина з Казахстану ($2 тисяч).
Попри труднощі з титановими рудами, Україна продовжувала експорт критичних руд і концентратів, таких як ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві, в обсязі 2,466 тисяч тонн на $3,954 мільйонів. Головними ринками для цієї групи стали Іспанія (48,90%, близько $1,93 мільйонів), Німеччина (24,53%, близько $0,97 мільйонів) та Італія (17,19%, близько $0,68 мільйонів). Імпорт цієї групи в Україну склав 469 тонн на $1,194 мільйонів, з домінуванням Іспанії (72,86%).
Особливість статистики полягає в конфіденційності та експортному контролі. Багато профільних публікацій і сама митниця раніше зазначали, що частина операцій з титановою сировиною може бути відображена в більш агрегованих категоріях через обмеження на товари військового та подвійного призначення. Тому публічні дані за кодом 2614 не завжди узгоджуються з галузевими оцінками.
На початку 2026 року ця тенденція продовжилася: у січні Україна, згідно з даними ДМС, не експортувала і не імпортувала титановмісну руду та концентрат, а також не здійснювала експорт ніобієвих, танталових, ванадієвих і цирконієвих руд (хоча імпорт цієї групи був незначним).