Зростання частки G7+ у перевезеннях російської нафти
У липні 2025 року частка G7+ у перевезеннях російської нафти зросла до 55% з 36% на початку року. Проте, не дивлячись на ці позитивні зміни, старі судна “тіньового флоту” залишаються серйозною загрозою, як зазначає Центр дослідження енергетики та чистого повітря (CREA).
Про це розповідає UBB
Проблеми, пов’язані з “тіньовими” танкерами
Минулого місяця 25,3 мільйона тонн російської нафти було відвантажено морським шляхом, і більше половини цих постачань здійснювалося на танкерах, які належать або застраховані країнами G7+. Танкери G7+ обробили 42% постачань сирої нафти в липні, у порівнянні з лише 17% у січні. Використання “тіньових” танкерів для перевезення сирої нафти зменшилося з 83% у січні до 58% у липні. Незважаючи на це, “тіньові” танкери залишаються значною проблемою. Старі й недостатньо застраховані судна можуть спричинити серйозну екологічну та фінансову загрозу — у разі розливу нафти прибережні країни можуть витратити понад €1 мільярд на прибирання та компенсації.
Середня ціна російської нафти Urals у липні залишилася стабільною на рівні $65,1 за барель. Найбільшим покупцем російської нафти залишився Китай, імпорт якого склав 42% (€6,2 мільярда) щомісячних експортних надходжень росії від п’яти найбільших імпортерів. До великих покупців також належать Індія, Туреччина, Європейський Союз та Саудівська Аравія, а в ЄС найбільшим імпортером стала Угорщина.