Міністерство цифрової трансформації України анонсувало запуск нового механізму, що має на меті залучення внутрішнього капіталу в технологічний сектор під назвою Diia City Invest. Цей законопроєкт, представлений 18 лютого, спрямований на спрощення процесу створення венчурних фондів для інвестицій у резидентів «Дія.City» та, в першу чергу, орієнтований на великий бізнес, який накопичив значні обсяги гривневої ліквідності через валютні обмеження.
Про це розповідає UBB
Ставка на «надлишкову» ліквідність
Введення валютних обмежень Національним банком у 2022 році, зокрема заборона на виплату дивідендів за кордон, призвело до накопичення значних грошових залишків на рахунках великих компаній. Незважаючи на прибутки, вони не могли вивести кошти за межі країни.
«Через 5–7 років очікуємо запуск до 15–20 українських венчурних фондів», — зазначила заступниця міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва.
Основна мета Міністерства полягає у перенаправленні накопиченої ліквідності в технологічні компанії та інновації, а не в пасивні активи, такі як нерухомість.
Хто накопичив найбільше грошових коштів?
За даними Forbes Ukraine, проаналізовано фінансову звітність великих компаній за 2021 рік, що дозволило виявити бізнеси з найбільшими залишками грошових коштів.
Лідером за обсягом накопичених коштів став «Київстар», з показником 20,1 млрд грн, що більш ніж удвічі перевищує результати наступних компаній у рейтингу.
- Київстар — 20,1 млрд грн
- Visa — 9,9 млрд грн
- MetLife — 9,6 млрд грн
- Philip Morris Україна
- JTI Україна
- British American Tobacco Україна
- Coca-Cola Beverages Україна
- Carlsberg Україна
- Lifecell
- Slots U.A — 2,1 млрд грн (єдина компанія з українським власником у списку)
- Nestlé Україна
Більшість компаній, що потрапили до цього списку, мають іноземних акціонерів і працюють у таких сферах, як телекомунікації, фінансові послуги та споживчий сектор.
Diia City Invest: що пропонується?
Законопроєкт передбачає:
- мінімальний розмір фонду — 1250 мінімальних зарплат (приблизно 10 млн грн);
- максимальний — до €50 млн;
- інвестиції виключно в резидентів «Дія.City» (більше 3400 компаній).
Резиденти серед іншого проходять аудит і мають відповідати ряду критеріїв, таких як не менше 90% доходу з цифрової економіки, середня зарплата від €1200, наявність дев’яти фахівців у штаті, а також відсутність податкових боргів та зв’язків із росією.
Керівник проєкту «Дія.City» Олексій Добронравов зазначив, що ця ініціатива має стати додатковим інструментом для зниження ризиків для інвесторів.
Чи буде попит?
Великі бізнеси стримано реагують на цю ініціативу, більшість компаній відмовляється публічно оцінювати можливість створення фондів. Деякі учасники інвестиційного ринку вважають, що попит буде, але не масовий — йдеться, швидше, про десятки компаній.
Традиційний бізнес вже сьогодні активно інвестує в IT у форматі злиттів і поглинань, прикладом чого є «Київстар», який під час війни:
- придбав сервіс Tabletki.ua;
- купив 97% Uklon;
- збільшив частку до майже 98% у Helsi;
- розглядає придбання GigaCloud.
Ця модель передбачає купівлю контрольних пакетів із подальшою інтеграцією в групу, що може знижувати інтерес до створення окремих венчурних фондів.
Потенційні бар’єри
Серед основних ризиків:
- небажання інвестувати саме в українські юридичні особи через обмежену прогнозованість правового поля;
- конкуренція з альтернативними інструментами, такими як злиття та поглинання;
- «сирість» законопроєкту, який ще потребує доопрацювання у профільному комітеті парламенту.
Частина інвесторів традиційно віддає перевагу юрисдикціям із усталеним правом, зокрема англійському.
Інвест-висновок
Ініціатива Мінцифри є спробою створити внутрішній венчурний ринок на базі капіталу великого бізнесу, який накопичив мільярдні гривневі залишки через воєнні обмеження. Якщо закон буде ухвалено, Україна може отримати новий сегмент локальних фондів обсягом до €50 млн кожен, що стане альтернативою зовнішньому венчурному капіталу.
Втім, масштаб ініціативи залежатиме від трьох факторів:
- фінальної редакції законопроєкту;
- валютної політики НБУ;
- готовності великого бізнесу змінити підхід від прямого злиття та поглинання до структурованих венчурних інвестицій.
Для українського технологічного сектору це потенційно означає нове джерело капіталу в умовах зниження глобального фінансування венчурних капіталів.