Тарифна політика адміністрації Трампа продовжує блокувати торговельні потоки сталі, що суттєво впливає на сталеливарну промисловість Японії, яка має високий коефіцієнт експорту. Про це під час брифінгу повідомив голова Японської металургійної федерації (JISF) та президент Nippon Steel Тадаші Імай.
Про це розповідає UBB
За його словами, Японія дедалі активніше залучається до торговельних заходів країн і регіонів, спрямованих на Китай, у відповідь на експортний наступ виробників з цієї країни, і ця тенденція, ймовірно, триватиме й у 2026 році.
Тадаші Імай попередив, що ситуація для японської сталеливарної галузі в наступному фінансовому році (2026/2027, що розпочнеться 1 квітня 2026 року) залишиться незмінною. Для відновлення попиту на сталь знадобиться більше часу.
Раніше Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії (METI) оприлюднило песимістичний прогноз щодо внутрішнього та експортного попиту на сталь на перший квартал 2026 року. Відомство відзначило, що зростання будівельної галузі стримує брак робочої сили та підвищення цін на матеріали, що також негативно позначається на інших виробничих секторах, окрім автомобільного.
За прогнозами міністерства, загальний попит на сталь у Японії в січні-березні 2026 року складе 18,6 млн тонн, що на 1,6% менше в річному обчисленні та лише на 0,1% більше, ніж у жовтні-грудні 2025 року.
Очікується, що виплавка сталі в країні в останньому кварталі фінансового року 2025/2026 досягне 20,05 млн тонн, що на 1,7% менше у річному обчисленні.
JISF також висловив занепокоєння щодо ринкових умов на наступний фінансовий рік. Зокрема, там прогнозують незначне зростання цивільного будівництва завдяки збільшенню резервних фондів громадських робіт, проте проблеми з дефіцитом робочої сили та стрімке зростання цін на матеріали залишаться актуальними.
Основний попит з боку промисловості, пов’язаний з автомобілями, буде нижчим, ніж у фінансовому році 2025/2026. У JISF зазначили, що внутрішній попит на сталь, крім впливу тарифної політики США, також зазнає непрямого негативного впливу через тривалі експортні кампанії Китаю з продажу електромобілів до країн АСЕАН.