Протягом трьох років після вторгнення росії в Україну, незважаючи на запроваджені санкції, російські виробники продовжують отримувати значні доходи від експорту металів до Європейського Союзу. Особливо це стосується чавуну та сталевих напівфабрикатів, які росія постачає до країн ЄС, що викликає занепокоєння щодо ефективності санкційної політики.
Про це розповідає UBB
Зростання імпорту російського чавуну у ЄС
За даними металургійного видання MetalMiner, у 2024 році експорт росії до Європи сягнув понад 2,75 мільярда доларів. Зокрема, у січні 2025 року імпорт чавуну з росії до ЄС сягнув 474 540 тонн, що є суттєвим зростанням у порівнянні з 36 300 тоннами у січні 2024 року та всього 600 тоннами у грудні 2024 року.
«У 2024 році російський експорт перевищив 2,75 мільярда доларів США. Однак, згідно з останніми даними, імпорт чавуну в ЄС з Росії зріс до 474 540 тонн у січні 2025 року. Це є значним зростанням порівняно з 36 300 тоннами, які спостерігалися в січні 2024 року, і лише 600 тоннами, відвантаженими в грудні 2024 року»
., – зазначає видання.
З січня по лютий 2025 року, до переліку найпопулярніших імпортних товарів ЄС увійшли чавун, напівфабрикати зі сталі та залізо прямого відновлення. Загалом, у цей період Європейський Союз закупив близько 1,35 мільйона тонн металургійної сировини російського походження, що на 71% більше у порівнянні з минулим роком, повідомляють експерти.
Проблеми з санкціями та їхні наслідки
Експерти висловлюють сумніви щодо ефективності діючих санкцій, наголошуючи на існуванні так званих «винятків», які дозволяють російським металургійним підприємствам продовжувати експорт до країн ЄС. Це, за їхніми словами, сприяє зниженню цін на російську металургійну продукцію на європейських ринках, що негативно впливає на українських та європейських виробників, а також створює викривлення ринкових умов.
На ринках Європейського Союзу діє квотна система імпорту російських напівфабрикатів, включно з заготовками, слябами та чавуном. Відповідно до плану, ці квоти поступово скорочували, з наміром повністю скасувати їх у майбутньому. Однак, у результаті росія активізувала продаж цих матеріалів за нижчими цінами, що спричинило додаткове викривлення ринкових механізмів.
Україна запровадила нові економічні та персональні санкції проти російських підприємств, зокрема 19 компаній з групи «Новатек», 4 постачальники титану, а також металургійні підприємства російського олігарха Володимира Лісіна, зокрема «Волзький абразивний завод» та «Волгабурмаш». Очікується, що подібні санкції запроваджуватимуться і в Європейському Союзі у найближчому майбутньому.
Нагадаємо, що раніше активістські розслідування показали, що Володимир Лісін, другий за багатством у РФ та власник Новоліпецького металургійного комбінату, продовжує співпрацювати з підприємствами країни-терористки, виробляючи ракети, дрони та ядерну зброю. Два заводи Лісіна досі працюють у передмісті Брюсселя, а сам олігарх, близький до путіна, залишився без санкцій ЄС, попри його тісні зв’язки з росією.