Колишній член ради Національного банку України Віталій Шапран висловив свою думку щодо ініціативи змінити назву копійок на «шаги». Він зазначив низку проблем, які не були враховані в законопроєкті.
Про це розповідає UBB
Проблеми історичної доцільності
На думку Шапрана, хоча відмова від російських імперських назв є виправданою, термін «шаг» не може бути вдалим вибором. Він підкреслив, що монети з такою назвою ніколи не використовувалися в Україні. «Функцію дрібних грошей з такою назвою виконували поштові марки на початку ХХ століття, коли Україна переживала складні часи», — зазначив він.
Фінансові витрати для держави
Шапран також підкреслив, що перейменування вимагатиме значних витрат, починаючи від PR-кампаній і закінчуючи зміною програмного забезпечення в банках та державних установах. Це потребуватиме нових навчальних матеріалів для банків і роз’яснень для населення.
«Те, що такі видатки можуть проводити повз кошторису НБУ, зовсім не означає, що держава не втрачає ці кошти, які можна було б спрямувати на більш корисні проєкти».
Додатково він зауважив, що інфляція вже знецінила 10 копійок, а також зазначив, що з часом може зникнути потреба в монеті номіналом 50 копійок. Торгові мережі вже адаптувалися до нових умов, замінюючи дрібну решту бонусами на картки лояльності. У зв’язку з цим, Шапран закликав до проведення додаткових досліджень економічної доцільності даного кроку.
Крім того, він висловив занепокоєння, що одночасне перебування в обігу копійок і «шагів» може спричинити плутанину серед населення, оскільки вже існує проблема з відмінностями між монетами 1 та 2 гривні.
Шапран також звернув увагу на те, що росія та Китай активно впроваджують цифрові валюти, тоді як в Україні ресурси Національного банку витрачаються на перейменування монет замість розробки цифрової гривні, що може стати важливим інструментом для економіки та військових потреб.
«росіяни стоять на порозі впровадження цифрового рубля. 17 вересня голова фінансового комітету Державної думи рф отримав зарплату в цифрових рублях».