В Україні триває реалізація нової ініціативи — системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ), яка має на меті зменшити викиди, встановлюючи економічні стимули для підприємств.
Про це розповідає UBB
Ця система дозволяє запровадити принцип «забруднювач платить», де вартість викидів перекладається на підприємства, що їх виробляють. Власники бізнесу мають можливість обирати між зменшенням викидів або оплатою за кожну тонну викидів. Це має спонукати до змін у економічній діяльності.
Європейський досвід впровадження СТВ
Система торгівлі викидами є важливим елементом кліматичної політики Європейського Союзу (EU ETS), яка діє з 2005 року. Вона базується на принципі cap-and-trade, що передбачає встановлення обмежень на загальну кількість викидів парникових газів. Бізнеси, що опрацьовують енергетичні, промислові та авіаційні сектори, можуть купувати або отримувати безкоштовно квоти на викиди, якими також можуть торгувати.
Обмеження викидів з часом зменшується, що допомагає знижувати загальні викиди, а доходи від продажу квот використовуються для досягнення кліматичних цілей.
Необхідність СТВ в Україні
Впровадження СТВ в Україні є частиною зобов’язань країни на шляху до європейської інтеграції. Однак існує питання доцільності цієї системи з огляду на війну з росією. Війна суттєво обмежила фінансові ресурси, тому важливо знайти нові джерела фінансування для відновлення.
Дохід від СТВ може бути використано для проектів, що зменшують викиди, а також для сталого відновлення країни. Крім того, декарбонізація економіки може стати стратегічною перевагою, адже українська промисловість є однією з найенергоємніших у світі.
Енергетична незалежність України також є важливим аспектом, і СТВ може стимулювати розвиток відновлювальної енергетики, зменшуючи залежність від імпортного викопного пального.
Останні дані про викиди, зібрані з 1990 до 2023 року, можуть стати основою для створення системи торгівлі викидами. Система моніторингу, звітності та верифікації вже починає діяти, що має забезпечити актуальні дані про викиди на рівні підприємств.
Важливим є також співвідношення СТВ та чинного податку на двоокис вуглецю, який наразі має низьку ставку і не стимулює скорочення викидів. СТВ, у свою чергу, буде ефективнішим механізмом вуглецевого ціноутворення.
Головною метою СТВ є реальне скорочення викидів, а не наповнення бюджету. За правильного впровадження, вона може стати ефективним інструментом для змін у виробничих процесах та поліпшення екологічної ситуації в Україні.
В Україні ще немає повної готовності до запуску СТВ через брак нормативної бази та інституційних механізмів. Успіх впровадження залежатиме від якості правил, що регулюватимуть цю систему.
«Система торгівлі викидами — це не магічна кнопка. Це — реальний інструмент для трансформації економіки, здатний перетворити викиди з безплатного забруднення на дорогий актив».
Анастасія Дубко, фахівчиня відділу клімату ГО «Екодія», докторка філософії у галузі права.