Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен зауважила, що існують «певні технічні питання» щодо використання заморожених активів росії, які потребують врегулювання. Під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським вона зазначила, що обговорення цього питання відбувалося вчора і було результативним.
Про це розповідає UBB
«Щодо заморожених активів, то ми вчора провели обговорення, які були плідні також. Є певні технічні питання, які потрібно врегулювати. Але я достатньо впевнена, що ми можемо це зробити», – підкреслила Фредеріксен.
«Цілком справедливо, щоб Росія сплачувала за ту шкоду, яку зробила».
Вона також додала, що питання репарацій є складним і вимагає детального опрацювання. «Абсолютно очевидно, що є величезна кількість питань. Я впевнена, що ми знайдемо відповіді. В той же час на більш політичному рівні – яка є альтернатива цьому? Тому що, на жаль, ми не змогли покласти край цій війні – ми хочемо миру, росія цього не хоче», – зазначила вона.
Фредеріксен наголосила на необхідності фінансової підтримки України з боку європейських країн, оскільки «забезпечення війська потребує великої кількості грошей, Україна сама це не зможе зробити». Вона закликала знайти шляхи фінансування, якщо не буде запропоновано інших варіантів.
До наступних зустрічей лідери ЄС мають знайти відповіді на всі технічні запитання. Прем’єрка Данії вірить, що європейці зможуть домовитися про рішення, яке підтримають усі 27 країн-членів.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також висловився на цю тему, зазначивши, що бачить «сильний консенсус» серед європейських лідерів щодо використання заморожених активів для допомоги Україні. Він сподівається на конкретне рішення з цього питання на наступному саміті лідерів ЄС через три тижні.
У Європі наразі заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів, з яких близько 190 мільярдів євро зберігаються в міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії. У Великій Британії заморожено приблизно 30 мільярдів євро, а у Франції – 19 мільярдів євро.
Лідери ЄС 1 жовтня на зустрічі в Копенгагені обговорювали ідею надання Україні репараційного кредиту, однак досягти згоди не вдалося.
Як повідомляє Financial Times, Бельгія наполягає на розподілі ризиків з іншими країнами Євросоюзу та на правовому захисті на випадок позовів з боку москви. Франція та Люксембург також висловили побоювання щодо можливих правових наслідків.
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 176 мільярдів євро. Ці кошти не повертаються росії через санкції, запроваджені Євросоюзом у відповідь на повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в передачі цієї готівки ЄС, який укладе борговий контракт з Euroclear під 0% річних.
Брюссель планує використати ці кошти для фінансування позики Україні, яку вона зможе повернути лише після відшкодування завданих їй збитків росією. Кремль вже засудив цю ідею, назвавши її «чистою крадіжкою».
Крім того, 30 вересня президент росії Володимир Путін підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. Згідно з інформацією Bloomberg, росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.