Ціни на нафту у четвер, 24 квітня, зазнали значного зростання після попереднього зниження майже на 2% у ході торгів. Інвестори аналізують можливе збільшення видобутку країнами ОПЕК+ на тлі суперечливих заяв з боку білого дому та триваючих ядерних переговорів між США і Іраном. За даними Reuters, ф’ючерси на брендову на нафту Brent підвищилися на 8 центів (0,12%) – до $66,20 за барель, а американська WTI подорожчала на 9 центів (0,14%) – до $62,36 за барель.
Про це розповідає UBB
Зниження цін перед цим було викликане інформацією, що деякі учасники ОПЕК+ можуть запропонувати прискорити темпи збільшення видобутку вже у червні. Аналітики ING зазначають, що, попри зростання ризикових активів, ціни на нафту залишаються нестабільними через внутрішні розбіжності всередині ОПЕК+. Зокрема, Казахстан, який неодноразово перевищував свою квоту, заявив, що буде керуватися виключно національними інтересами, а не рішеннями організації. Подібні суперечки вже призводили до виходу Анголи з угоди у 2023 році, і аналітики попереджають, що подальші розбіжності можуть спричинити цінову війну.
Геополітичні фактори та можливі наслідки для нафтового ринку
Окрім внутрішніх суперечок у ОПЕК+, на ринок впливають новини щодо відновлення торгових переговорів між США та Китаєм. Журнал The Wall Street Journal повідомив, що Білий дім розглядає можливість зниження мит на китайські товари до 50% для активізації діалогу. Міністр фінансів США Скотт Бессент назвав чинні митні ставки „неспроможними“, але представниця Білого дому Керолайн Левітт спростувала можливість одностороннього зниження тарифів.
Аналітики Rystad Energy попереджають, що продовження торгової війни може зменшити очікуваний зростання попиту на нафту в Китаї цього року у два рази – до 90 тисяч барелів на добу. Також ситуація залишається напруженою через перспективи відновлення переговорів між США та Іраном щодо ядерної угоди, яка могла б зняти санкції з іранської нафти та збільшити пропозицію на ринку. Водночас Вашингтон запровадив нові санкції проти іранського енергетичного сектору, що викликало протест у Тегерані та поставило під сумнів щирість намірів США щодо врегулювання ситуації.