В рамках угоди про корисні копалини Україна готова представити США не тільки традиційні greenfield-родовища, але й альтернативні джерела сировини, такі як хвостосховища та відходи гірничо-металургійного комплексу.
Про це розповідає UBB
Про це повідомив Єгор Перелигін, заступник міністра економіки та член керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду, у колонці на Інтерфакс-Україна, яку цитує Liga.net.
“Те, що десятиліттями вважалося баластом, насправді є новою сировинною базою: без розкриття нових кар’єрів ми можемо отримувати стратегічні метали для акумуляторів, електроніки, авіації та оборонної індустрії – і паралельно нейтралізовувати негативні історичні екологічні наслідки”, – зазначив він.
Перелигін також підкреслив, що зола теплоелектростанцій може слугувати джерелом галію, скандію та германію, які можна видобувати за допомогою модульних установок. Хвости металургійних руд містять “загублені” елементи, такі як кобальт, телур, ванадій, вольфрам, а іноді навіть золото та срібло.
Серед інших потенційних напрямків видобутку є хвости мінеральних пісків, “червоний шлам”, що утворюється під час виробництва глинозему, фосфогіпс, який є побічним продуктом у виробництві добрив, а також відходи видобутку та переробки урану.
Заступник міністра зазначив, що переробка відходів має переваги в порівнянні з розробкою нових родовищ, оскільки є швидшою та економічнішою завдяки використанню наявної інфраструктури, електромереж та логістичних можливостей. Це також дозволить зменшити площі порушених земель, нейтралізувати небезпечні шлами та знизити ризики екологічних аварій.