Можливість укладення довготермінової угоди між Україною та США щодо видобутку корисних копалин залишається привабливою, але реальність її реалізації може затягнутися на понад десять років. За інформацією агентства Reuters, фінансова вигода від такої угоди навряд чи стане доступною раніше, ніж через 10 або навіть більше років, оскільки інвестори стикаються з численними складнощами у процесі її реалізації.
Про це розповідає UBB
Часові рамки та особливості гірничодобувної галузі
У країнах з розвиненим гірничодобувним сектором, таких як Канада й Австралія, розробка стратегічних корисних копалин все ж триває від 10 до 20 років. Це свідчить про складність та довготривалість процесів, пов’язаних із здобуванням важливих ресурсів. В Україні ситуація дещо відрізняється — більшість родовищ залишаються недостатньо дослідженими, а процеси отримання ліцензій і дозволів значно ускладнені через політичні й безпекові виклики.
До повномасштабного вторгнення росії Україна не поспішала видавати нові ліцензії на видобуток корисних копалин. З 2012 по 2020 рік було видано близько 20 ліцензій на нафту та газ, одну — на графіт, одну — на золото, дві — на марганець та одну — на мідь. Загалом в Україні налічується 3 482 чинних ліцензії, але сім з двадцяти чотирьох потенційних гірничодобувних проєктів наразі знаходяться на окупованих територіях, зокрема, йдеться про видобуток літію, графіту, рідкоземельних мінералів, нікелю й марганцю.
Законодавчі ініціативи та фінансова підтримка відновлення
Уряд України вже подав до парламенту законопроєкт «Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реалізації угоди між Україною та США про створення інвестиційного фонду відбудови». Документ передбачає запровадження механізму перерозподілу доходів від використання природних ресурсів для їхнього спрямування до спеціального фонду державного бюджету, з якого фінансуватимуться проєкти відновлення країни після війни.
«Джерелами таких доходів будуть 50% збору за нові спеціальні дозволи на користування надрами, 50% коштів від продажу нових спецдозволів та 50% доходів від реалізації частини продукції, що належить державі», — йдеться у документі.
Ці кошти мають використовуватися для реалізації проєктів з відновлення інфраструктури, зруйнованої внаслідок військових дій та потреби країни у стабільному економічному розвитку.