Україна та США запускають інвестиційний фонд для розвитку критичних копалин

Україна і США готують проєкти в межах угоди про копалини. Перше засідання Керівної ради проведуть наприкінці липня, а фонд запустять до кінця року.

Україна разом зі Сполученими Штатами Америки активно готують запуск Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, робота якого може розпочатися вже до кінця 2025 року. Про це повідомила міністр економіки Юлія Свириденко після свого офіційного візиту до Вашингтона. Даний фонд стане ключовим елементом співпраці двох країн у сфері розвитку та видобутку стратегічних корисних копалин.

Про це розповідає UBB

Підготовка до запуску фонду та пріоритетні напрямки

Перше засідання керівної ради інвестиційного фонду заплановано провести наприкінці липня. Під час цієї зустрічі буде затверджено склад комітетів, процедури відбору проєктів, а також визначено стартовий капітал і сформовано інвестиційну стратегію на найближчі роки.

Особливу увагу сторони приділяють проєктам у сфері графіту, літію та титану, що мають велике стратегічне значення для сучасної промисловості та енергетики. Українська сторона виступила з ініціативою розширити мандат фонду, включивши до нього підтримку українських оборонних підприємств. Американська сторона позитивно відреагувала на цю пропозицію, демонструючи готовність до подальшого розширення співпраці.

“Важлива зустріч з міністром фінансів Скоттом Бессентом. Опрацьовуємо проєкти у сфері графіту, літію, титану”,

Страхування ризиків та нові відкриття в секторі копалин

Одним із ключових питань стало розширення системи страхування військових ризиків. Це особливо важливо для залучення американських інвесторів, які зацікавлені вкладати кошти у розробку українських копалин, але прагнуть отримати додаткові гарантії безпеки.

Водночас, українська компанія “Велта” отримала нові дані щодо потенційних покладів рідкісноземельних металів на Бирзулівському родовищі титанових руд у Кіровоградській області. Останні дослідження ільменіту виявили наявність низки стратегічно важливих елементів, зокрема ніобію, ванадію, гафнію, скандію, ітрію, лантану, церію, неодиму й торію. Як зазначають фахівці, ці дані потребують подальших досліджень для підтвердження промислової доцільності видобутку. Роботи проводилися у співпраці з європейськими партнерами в рамках проєкту REPTiS.