В Україні найважче знайти роботу внутрішньо переміщеним особам та людям з інвалідністю

"Армія відновлення": скільки направлень вже видано цьогоріч

В Україні спостерігається загострення ситуації з працевлаштуванням через демографічну кризу, скорочення населення та масову міграцію. Найбільше труднощів з пошуком роботи відчувають внутрішньо переміщені особи (ВПО), люди з інвалідністю, українці віком від 50 років і жінки з малими дітьми. Про це повідомила заступниця міністра соціальної політики Дар’я Марчак у своєму аналізі для видання Forbes.

Про це розповідає UBB

За її словами, за роки війни кількість працездатного населення в країні зменшилася більш ніж на чверть. Основними причинами цього є міграція, мобілізація та природне старіння населення. За даними Інституту демографії, нині коефіцієнт народжуваності становить лише 0,9 дитини на жінку, тоді як для відновлення поколінь потрібно щонайменше 2,2. Це створює серйозну проблему для довгострокового розвитку країни.

Як адаптується ринок праці до нових реалій

Дар’я Марчак зазначила, що в цих умовах бізнесам доведеться переорієнтуватися та пристосовуватися до нової реальності, яка характеризується зростанням середнього віку працівників, зменшенням молодого населення і необхідністю використання нових резервів робочої сили. Вона підкреслила, що в Україні зберігається великий потенціал у людях економічно активного віку, які наразі майже не залучені до ринку праці. Серед основних груп, що мають шанс знайти роботу, — внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, досвідчені працівники віком 50+, студенти, пенсіонери та молоді матері з дітьми.

Проблеми з працевлаштуванням саме цих категорій виникають через розрив у навичках і вимогах роботодавців, а також через глибоко вкорінені стереотипи щодо віку, стану здоров’я або соціального статусу. «Нам потрібно змінити підхід до найму: навчити HR-фахівців розпізнавати не обмеження, а можливості», — наголосила Марчак.

Вона закликає долати бар’єри у вигляді упереджень щодо людей старшого віку та з інвалідністю, які часто вважають ‘неперспективними’. За її словами, актуальними є програми перенавчання і підвищення кваліфікації, орієнтовані на потреби конкретних регіонів, адже важливо не лише навчати, а й надавати реальні навички для локального ринку праці.

Україна вже входить у фазу хронічного дефіциту робочої сили, тому без активного залучення всіх верств населення до економічної діяльності відновлення країни після війни ускладниться. Мінсоцполітики підкреслює, що майбутнє ринку праці — у інклюзивності, адаптивності й гнучкості, що є не лише викликом, а й можливістю для оновлення трудових стратегій у всіх секторах економіки.