24 квітня 2025 року Верховна рада України схвалила оновлений законопроєкт про віртуальні активи, що розроблявся за участю кількох відомств, зокрема Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Міністерства цифрової трансформації, Національного банку України (НБУ) та іншими. Прийнятий документ суттєво відрізняється від початкової редакції, зокрема в частині регулювання та оподаткування криптоактивів.
Про це розповідає UBB
Комісія з цінних паперів зазначила, що обсяг змін у тексті законопроєкту становить близько 30%, і підкреслила їх принципове значення. Вона також повідомила, що у новій редакції враховані пропозиції щодо звільнення фізичних осіб від податку на доходи від майнінгу та стейкінгу, а також введений неподатковий ліміт. Крім того, у рамках доопрацювання норми щодо фінансового моніторингу переказів віртуальних активів були адаптовані з урахуванням вимог EU Travel Rule.
Зміни у регуляторній структурі та позиція регуляторів
Представники НКЦПФР повідомили, що у тексті законопроєкту виключили згадку про цю комісію як про регулятора ринку криптоактивів. Натомість зазначено, що регулятор визначатимеся Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком. Також передбачена можливість автоматичної авторизації провайдерів послуг та публічної пропозиції віртуальних активів у певних випадках, що може створити ризики проникнення на ринок осіб з російським громадянством або фінансових установ, які підтримують агресію росії проти України.
Голова НКЦПФР Руслан Магомедов наголосив, що необхідно внести додаткові зміни, зокрема відмовитися від автоматичної авторизації для іноземних провайдерів із надійних юрисдикцій. Він запропонував замінити її на механізм спрощеної перевірки для запобігання допуску на український ринок суб’єктів із російськими зв’язками.
Заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловлювався проти призначення НКЦПФР регулятором криптоіндустрії через сумніви у її інституційній здатності, тоді як у регуляторів є інша точка зору, посилаючись на міжнародну практику. За словами представниці НКЦПФР Віти Форсюк, регулювання криптовалют має здійснювати орган, відповідальний за ринок капіталів, в ідейній відповідності до принципів IOSCO, що є важливим для України.
Водночас, у регуляторі наголосили, що надання НБУ повноважень із регулювання сектору віртуальних активів може спричинити регуляторний конфлікт, а визначення критеріїв для «токенізованих цінних паперів» належить виключно до компетенції НКЦПФР. У межах засідання Ради з фінансової стабільності було запропоновано модель розподілу повноважень між НКЦПФР і Нацбанком, однак, за словами Железняка, найбільше схиляється до ролі головного регулятора саме НБУ.
Про ймовірність того, що Національний банк України стане головним регулятором криптовалютного ринку, активно дискутувалося ще з кінця 2024 року.