Україна поновила переговори з Сербією щодо створення зони вільної торгівлі (ЗВТ), оскільки нинішній рівень товарообігу між двома країнами залишається на низькому рівні. Про це в інтерв’ю заявив посол України в Сербії Олександр Литвиненко. Він зазначив, що ЗВТ могла б активізувати двосторонні економічні зв’язки та органічно вписатися в процес європейської інтеграції обох країн. Серед перспективних напрямків він окреслив машинобудування, зокрема сільгосптехніку.
Про це розповідає UBB
Економічні показники та торгівля
Згідно з даними Статистичного управління Сербії, у 2025 році сербський експорт до України склав 179,6 млн євро, імпорт з України — 212,2 млн євро, а загальний товарообіг досяг приблизно 391,8 млн євро. Однак частка України в сербському експорті та імпорті становить лише близько 0,5%, що підтверджує обмежений масштаб торгівлі.
Номенклатура торгівлі між країнами в основному є сировинною. Основними статтями українського експорту до Сербії є залізна руда та чорні метали, деревина та вироби з неї, а також пластмаси. Зокрема, найбільшими поставками стали залізна руда на $61,6 млн, гарячекатаний прокат заліза на $11,9 млн та напівфабрикати з заліза на $8,92 млн.
Перспективи ЗВТ та партнерство
З сербського боку в Україні в основному надходять добрива, пластмаси, електричні машини, чорні метали, мило та гума. Найбільш логічним виглядає розширення торгівлі в нішах, де одна сторона може запропонувати дешевші або дефіцитні товари. Для України це можуть бути сільськогосподарська техніка, металовироби, деревообробка та продукти харчування з доданою вартістю.
З іншого боку, для Сербії потенційно цікавими товарами на українському ринку можуть стати добрива, полімери, електротехнічна продукція, фармацевтика, гумотехнічні вироби, шини та автокомпоненти. Таким чином, ЗВТ теоретично могла б розширити обмін товарів між країнами, зменшуючи сировинний обмін на користь більшої кількості перероблених товарів.
Однак існує й питання статусу Сербії в Світовій організації торгівлі (СОТ). Сербія досі не є її членом, а остання доповідь Єврокомісії вказує на те, що процес приєднання зупинився через відсутність закону про ГМО, що відповідає вимогам СОТ, та незавершені переговори з деякими членами організації.