Відновлення українського експорту після обстрілів портової інфраструктури

Експорт напівфабрикатів з Китаю зріс на 75% у травні 

Негативний вплив обстрілів портів та залізничної інфраструктури на український експорт був найзначнішим у четвертому кварталі 2025 року. У цей період втрати експорту залізної руди оцінюються приблизно в $150 млн, а зернових – близько $700 млн.

Про це розповідає UBB

Цю інформацію оприлюднив директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України (НБУ) Володимир Лепушинський в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

“У першому кварталі 2026 року втрати були, але на порядок менші завдяки досить швидкому відновленню логістики”, – зазначив він.

Національний банк вважає ці втрати тимчасовими та прогнозує відновлення обсягів експорту протягом 2026 року, якщо безпекові ризики не призведуть до серйозних руйнувань об’єктів морської логістики.

Лепушинський також відзначив, що тактика обстрілів змінилася: від масованих атак на енергетичний сектор противник перейшов до більш прицільних ударів по логістиці та припортовій інфраструктурі. Протягом трьох місяців 2026 року сталося 11 обстрілів портової інфраструктури, що лише на два менше, ніж за весь 2025 рік, та на сім менше, ніж за 2024 рік. У березні було зафіксовано 21 атаку на залізницю, що порівняно з 13 у січні та 18 у лютому.

Згідно з даними регулятора, експорт товарів з України у 2025 році зменшився на 2,7%, або на $1 млрд, до $38,3 млрд, після попереднього зростання на 12,3% у 2024 році.

Крім того, він підкреслив, що економічні ризики, пов’язані з блокадою Угорщиною енергетичного імпорту для України, а також експорту та транзиту українських товарів можуть бути контрольованими. Це означає, що їх реалізація, ймовірно, не матиме значного впливу на макроекономічну ситуацію.

“Частка Угорщини у нашому загальному експорті та імпорті товарів є відносно низькою. Наша залежність від постачання енергоносіїв здебільшого нівелюється високою адаптивністю української логістики”, – сказав він.

Лепушинський зазначив, що в разі реалізації ризиків основним викликом буде зростання витрат на імпорт через довше транспортне плече.

“Але інфляційний ефект буде обмежений, а попит на валюту зросте лише незначно і не матиме вирішального впливу”, – наголосив представник Нацбанку.