Європейський Союз встановлює стратегічні плани щодо використання заморожених активів Центрального банку росії, вважаючи це єдиним життєздатним рішенням для забезпечення стабільного фінансування України.
Про це розповідає UBB
Згідно з інформацією з джерел, на саміті лідерів у Брюсселі наступного тижня ЄС прагне досягти політичної угоди стосовно використання цих активів, щоб згодом швидко ініціювати юридичну процедуру їх звільнення.
Очікується, що Україна може отримати близько 140 млрд євро нових позик, прив’язуючи виплати до готовності росії відшкодувати збитки, завдані війною. В даний час активи на суму приблизно 200 млрд євро залишаються під арештом.
Після досягнення політичного рішення виконавчий орган ЄС планує представити законопроєкт механізму передачі коштів у другому кварталі наступного року.
Терміновість цього питання зумовлена тим, що основне фінансове навантаження для підтримки оборонних і економічних потреб України лягає на Європу. Як повідомляється, Сполучені Штати більше не готові повністю фінансувати постачання зброї для Києва. Водночас деякі країни-члени ЄС стикаються з політичними та бюджетними труднощами, які заважають швидкому збільшенню витрат на безпеку.
Президент Володимир Зеленський раніше вказував, що деякі союзники затягують фінансування спеціальної програми закупівель, спрямованої на придбання зброї в США за кошти, переважно надані європейськими партнерами. Київ планує здійснювати закупівлі на 1 млрд дол. щомісяця для «повного реалізму потенціалу». За останніми даними, шість країн надали близько 2 млрд дол. у межах пакетів підтримки оборони.
Серед обговорюваних ініціатив ЄС — надання гарантій бельгійській кліринговій установі Euroclear, де зберігаються ці активи, для захисту її від можливих юридичних претензій з боку росії. Москва раніше погрожувала відплатою у разі вилучення активів, тому плани не передбачають прямої конфіскації.
Однак Бельгія наразі виступає проти цієї ініціативи, вимагаючи правової безпеки гарантій. Держави-члени ЄС також обговорюють умови позик: чи повинні кошти використовуватися на військові потреби, економічні або обидва варіанти; а також який відсоток коштів має йти на закупівлі в Європі та за її межами.
Деякі джерела вказують на те, що Україні може знадобитися понад 200 млрд дол. для підтримки своєї оборони та фінансових зобов’язань до кінця цього десятиліття, якщо війна триватиме.
Країни ЄС також планують координувати дії щодо активів з союзниками з Групи 7, зокрема зі США, де також зберігаються частини російських ресурсів. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер повідомив, що країна готова долучитися до такої координації після консультацій з лідерами Франції та Німеччини. Разом G7 заморозили приблизно 300 млрд дол. російських активів Центрального банку.
На цьому тижні міністри фінансів G7 обговорюватимуть це питання разом із новими санкціями, спрямованими на обмеження енергетичних доходів росії. Вже погоджено, що Україна отримає прибутки, які генеруються нерухомими активами, і ці кошти будуть надходити на підтримку.
Водночас лідери ЄС планують досягти згоди щодо нового пакета санкцій на саміті, серед яких — заборона на імпорт зрідженого природного газу з росії з 2027 року та обмеження для суб’єктів у третіх країнах, які сприяють енергетичній торгівлі Кремля. На даний момент реалізацію цих планів блокують Словаччина та Австрія.