Українські металургійні компанії зазнають значних втрат через новий прикордонний вуглецевий податок ЄС (СВАМ), який спонукає європейських клієнтів скасовувати замовлення на українську сталь.
Про це розповідає UBB
Як зазначає Politico, українські сталевари попереджають, що цей податок загрожує їхньому найважливішому джерелу експортних доходів у часи війни.
“Українські сталевари стверджують, що новий вуглецевий податок ЄС на кордоні спонукає європейських клієнтів скасовувати замовлення, що загрожує одному з найважливіших джерел експортних доходів країни, яка постраждала внаслідок війни”.
Внаслідок цього металургійна галузь вже почала втрачати робочі місця та потужності. Механізм вуглецевого коригування імпорту, що набрав чинності у січні, вимагає сплати вуглецевого збору на певні промислові товари іноземного виробництва, зокрема на сталь.
Лідери українських сталеливарних підприємств, які борються з наслідками чотирирічного повномасштабного вторгнення росії, закликають до тимчасового звільнення від CBAM, оскільки вже втратили багатьох постійних клієнтів.
Вартість української металургійної продукції, за даними Світового банку, у 2023 році становила майже 4 мільярди доларів, а ЄС є найбільшим ринком для цього експорту. Зокрема, Польща отримує третину української сталі.
На круглому столі генеральний директор компанії “ArcelorMittal Кривий Ріг” Мауро Лонгобардо зазначив, що CBAM призвів до миттєвих втрат на європейському ринку:
“Щойно клієнти дізналися про додаткове мито (платіж CBAM – ред.) у розмірі від 60 до 90 доларів за тонну, вони скасували усі замовлення на перший квартал 2026 року — близько 300 000 тонн”.
Компанія також зупинила один зі своїх заводів і повідомила про втрату щонайменше 3 400 робочих місць через відсутність ринків для експорту, який раніше постачався до країн ЄС.
Інша велика гірничо-металургійна компанія України, “Метінвест”, також зіткнулася з труднощами через CBAM. Речник компанії зазначив, що:
“ЄС є головним ринком для українських виробників сталі, які працюють у значно гірших умовах, ніж їхні конкуренти. Формально CBAM переслідує екологічні цілі, але на практиці він також функціонує як інструмент захисту європейського ринку”.
Металургійні компанії Європи здебільшого підтримують CBAM, вважаючи, що він вирівнює умови конкуренції з іноземними виробниками, які дотримуються слабших екологічних норм.
У “Метінвесті” також вважають, що ЄС міг би розглянути можливість спрямування потенційних платежів CBAM за українську сталь на спеціальні рахунки, що дозволило б модернізувати українські компанії та підвищити попит на європейські технології.
Минулого року Україна була одним із найбільших експортерів сталі до ЄС поряд з Індією та Китаєм. Однак у межах CBAM і Системи торгівлі викидами (ETS) європейські виробники заохочуються до екологізації та продажу продукції всередині ЄС, де діють правила ціноутворення на вуглець.