Приватне ППО в Україні вже перейшло від експерименту до перших підтверджених збиттів ворожих дронів. На тлі зростання масованих атак це відкриває новий сегмент для інвестицій — від послуг захисту критичної інфраструктури до виробництва перехоплювачів, турелей, РЕБ та цифрових систем ситуаційної обізнаності.
Про це розповідає UBB
Формування нового ринку приватного ППО
В Україні починає оформлюватися новий ринок — приватне ППО як сервіс і як інвестиційний напрям. Правову основу для цього сегмента Кабмін заклав постановою від 19 листопада 2025 року, яка дозволила підприємствам незалежно від форми власності створювати власні групи протиповітряної оборони. Важливо, що такі групи не діють автономно: вони інтегруються в загальну систему управління ППО Збройних сил, координуються через повітряні командування, працюють за спільним рішенням із військовими та можуть застосовувати широкий спектр засобів — від стрілецької зброї та зенітної артилерії до безпілотних авіаційних комплексів, РЕБ і радіолокаційних систем. Джерелом фінансування базово визначені кошти самих підприємств та інші не заборонені законом джерела.
Другий етап ринок пройшов 2 березня 2026 року, коли уряд розширив можливості цього механізму для підприємств критичної інфраструктури. Зміни дозволили не лише закуповувати засоби ППО власним коштом, а й тимчасово отримувати озброєння та боєприпаси зі складів військових частин ЗСУ за погодженими процедурами. Це суттєво знижує бар’єр входу для операторів критичної інфраструктури і переводить модель із капіталомісткої у змішану — “власне обладнання + сервіс + доступ до державного озброєння”.
Перспективи інвестицій у приватне ППО
Перші практичні результати вже є. Міністерство оборони 30 березня повідомило, що одна з компаній-учасниць експерименту вже підготувала власну групу ППО, а в Харківській області зафіксовано збиття кількох ворожих БпЛА, зокрема Shahed і Zala. Паралельно ще 13 підприємств отримали статус уповноважених суб’єктів і формують нові групи ППО. Це означає, що ринок вийшов із фази нормативного конструювання у фазу перших бойових кейсів і почав формувати референтні контракти для корпоративних клієнтів.
На ринку вже працюють щонайменше 13 компаній, але фактичний трек-рекорд поки мають одиниці. За словами представників Carmine Sky, компанія стала першою, хто підтвердив збиття ворожих безпілотників у межах приватного ППО. Вона працює над напрямом із січня 2026 року, а на березень довела коефіцієнт збиття до 85%. Основний інструмент — турелі Sky Sentinel з кулеметами Browning M2, паралельно впроваджуються й перехоплювачі. У системі також присутній оператор «Гвардія», який мав домовленості щодо прикриття об’єктів із «Новою поштою» та «Київським водоканалом». Компанії приватного ППО підключені до систем ситуаційної обізнаності «Скаймап» та Delta, а продовження контрактів прив’язується не стільки до формального kill ratio, скільки до реального факту збереження об’єкта прикриття.
Найцікавіше для інвестора — економіка послуги. За даними Forbes Ukraine, стартові капітальні інвестиції в захист одного об’єкта приватним ППО починаються від 20 млн грн. У цю суму входять обладнання, інфраструктура, розгортання системи, робота технічних фахівців і операторів. Один з учасників ринку оцінює вартість охорони приблизно у 10% вартості об’єкта і стверджує, що така інвестиція «окупається після першого ж збиття». Це сильна теза, але її варто читати як характеристику для об’єктів із високою вартістю простою або знищення — логістичних хабів, енергетики, водоканалів, виробничих майданчиків і складів.
Вартість і щільність загрози зростають. Нині росія атакує Україну 350–500 дронами на добу, у 2026 році прагне вийти на 600–800, а стратегічна ціль — 1000 дронів на день. Це робить попит на локальні, дешевші й швидше масштабовані рішення не тимчасовою аномалією, а окремою оборонною нішею.
Окремий вимір цієї історії — експортний потенціал. Українські технології перехоплення дронів викликають інтерес на Близькому Сході. За словами Зеленського, за наявності фінансування країна здатна наростити виробництво до 2000 перехоплювачів на день. Для інвестора це означає, що приватне ППО — це не лише локальний сервісний ринок для захисту бізнесу в Україні, а й потенційна платформа для масштабування у глобальний defense-tech експорт.
Отже, приватне ППО стає одним із найцікавіших нових сегментів українського defense-tech. Інвестиційна логіка тут — у трьох нішах: оператори defense-as-a-service для захисту критичної інфраструктури, виробники й інтегратори hardware/software, а також сервіси навчання, сертифікації та експлуатації. Приватне ППО — це не масовий продукт, а високомаржинальний B2B-ринок точкового захисту дорогих активів, де ефективність інвестицій визначається не “ціною системи”, а вартістю відверненого збитку.