- Розвиток крипторинку у Латинській Америці призвів до різкого зростання нелегальних операцій.
- Регіон зафіксував масове використання стейблкоїнів, особливо USDT.
- Дана ситуація змушує латиноамериканські країни посилювати контроль.
Латинська Америка швидко перетворюється на важливий центр глобального крипторинку, де стейблкоїни фактично стали основою платіжної інфраструктури. Однак, за даними TRM Labs, ця інфраструктура активно використовується не лише для легальних операцій, а й для відмивання грошей, обходу санкцій та фінансування злочинних груп.
Про це розповідає UBB
🌎 Latin America is one of the fastest-growing #crypto markets globally — and one of the most complex for compliance.#Stablecoins, like USDT and USDC, are now core payment rails, driven by inflation, dollar scarcity, and real-world demand.
But the same infrastructure is being… pic.twitter.com/4Tp4jzGRmJ
— TRM Labs (@trmlabs) April 7, 2026
У звіті зазначається, що стейблкоїни «тепер становлять майже 95% усіх надходжень до підсанкційних суб’єктів у світі», що робить їх моніторинг невідкладною вимогою для фінансових установ.
Регіональний бум: попит, інфляція і доларизація
Латинська Америка є однією з найактивніших крипторинків у світі:
- Бразилія (пʼяте місце), Венесуела (11 місце), Аргентина (18 місце), Мексика (19 місце) і Колумбія (22 місце) — у топ-25 країн за рівнем криптоприйняття;
- у 2025 році обсяг роздрібних криптотранзакцій зріс на понад 125%;
- стейблкоїни склали понад 30% глобального обсягу транзакцій, перевищивши $4 трлн лише за сім місяців.
Основними чинниками зростання стали висока інфляція, обмежений доступ до доларової ліквідності та розвиток цифрової інфраструктури.
У Венесуелі ситуація призвела до фактичної «криптодоларизації»: місцеві жителі назвали USDT «доларом Binance», а через інфляцію ціни дедалі частіше встановлюються саме в стейблкоїнах.
Кримінальні мережі і $158 млрд нелегального обігу
Разом зі зростанням ринку збільшується й обсяг незаконних операцій. За даними TRM Labs, у 2025 році обсяг нелегальних криптотранзакцій досяг $158 млрд, що на 145% більше, ніж у попередньому році.
Найбільші ризики для латиноамериканського регіону:
- наркокартелі (зокрема Sinaloa та CJNG) використовують OTC-брокерів і P2P-платформи;
- китайські відмивальні мережі обробили понад $103 млрд у 2025 році;
- санкційні потоки (зокрема з Венесуели) інтегровані у повсякденні транзакції.
Зокрема, картель CJNG роками використовував криптовалюти для створення фінансової інфраструктури, а китайські компанії застосовували цифрові активи для продажу прекурсорів фентанілу.
Регулювання посилюється — часу на адаптацію менше
На тлі цих ризиків країни регіону активно посилюють контроль.
Зокрема, Бразилія впровадила ліцензування криптокомпаній, ввела вимоги протидії відмиванню грошей (AML) та фінансуванню тероризму (CFT), а також розглядає податок на міжнародні криптоперекази.
Аргентина посилила вимоги до реєстрації постачальників послуг віртуальних активів, а також створює правову базу для токенізованих активів.
Мексика розширила AML-зобов’язання та посилила контроль у межах стандартів групи з розробки фінансових заходів з відмивання грошей (FATF).
У TRM Labs наголошують: «регуляторні вікна звужуються одночасно в усіх ключових юрисдикціях», що створює тиск на біржі, фінансові технології та банки.
Нагадаємо, що Revolut розглядає Мексику як потенційний епіцентр глобального цифрового банкінгу.
!function(f,b,e,v,n,t,s){if(f.fbq)return;n=f.fbq=function(){n.callMethod?
n.callMethod.apply(n,arguments):n.queue.push(arguments)};if(!f._fbq)f._fbq=n;
n.push=n;n.loaded=!0;n.version=’2.0′;n.queue=[];t=b.createElement(e);t.async=!0;
t.src=v;s=b.getElementsByTagName(e)[0];s.parentNode.insertBefore(t,s)}(window,
document,’script’,’https://connect.facebook.net/en_US/fbevents.js’);