В Україні зафіксовано щонайменше $10 млрд збитків через недоліки в регулюванні криптовалютного ринку. Цю інформацію надає серпневий звіт Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).
Про це розповідає UBB
Згідно з даними аналітиків, основними ризиками для крипторинку України є неконтрольовані операції на позабіржових (OTC) платформах, використання криптовалют для закупівлі заборонених компонентів для російської армії та діяльність так званих грошових мулів.
«У відповідь на різке зростання використання віртуальних активів зʼявилися нові можливості для незаконної фінансової діяльності, зокрема через грошових мулів, які в Україні зазвичай називають “дропами”», — йдеться у дослідженні.
За оцінками RUSI, лише діяльність таких схем обходиться державному бюджету приблизно в $24 млн щомісяця. У документі підкреслюється, що Telegram став однією з провідних платформ, де російські учасники здійснюють незаконні криптооперації, що часто пов’язані з наркоторгівлею.
Експерти закликають українську владу визнати зв’язок між кіберзлочинністю та незаконним фінансуванням, а також розробити чіткі регуляторні рамки для ринку.
«Бездіяльність може перетворити Україну на центр відмивання російських коштів, водночас відлякуючи легальні стартапи надмірним оподаткуванням і корупцією», — наголосили автори.
В RUSI вважають, що належний контроль міг би повернути до бюджету до $10 млрд. Незважаючи на ухвалення закону «Про віртуальні активи» у 2022 році, його реалізація затримується через невизначеність в оподаткуванні.
У квітні 2025 року парламент отримав проєкт закону №10225-d, який передбачає ліцензування криптоплатформ, вимоги до капіталу, прозорості та KYC-стандартів, проте досі не визначено регулятора для цього ринку.
Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що законопроєкт про легалізацію крипторинку розглянуть у вересні.
Експерти підкреслюють, що діяти потрібно вже зараз.
«Законодавство не є передумовою для реагування», — підсумували в RUSI, закликавши розвивати публічно-приватні партнерства та використовувати приватні інструменти для виявлення й стримування нелегальної діяльності.
Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки України раніше повідомило, що у період з 2013 до 2023 року бюджет недоотримав близько 3 млрд гривень податків від криптобірж, заснованих резидентами.
Згідно з даними звіту Ukraine Economic Outlook, Україна з 2016 по 2022 роки втратила $48,8 млрд прямих доходів та близько $4 млрд податкових надходжень через відсутність регулювання крипторинку.
Дослідження компанії Global Ledger для Мінцифри також показало, що за чотири роки держава недоотримала 8,34 млрд гривень податків. Лише з користувачів однієї централізованої біржі можна було б стягнути від 1,31 до 6,53 млрд гривень ПДФО.