Законопроєкт про криптовалюти в Україні пройшов перше читання

Законопроєкт про криптовалюти в Україні пройшов перше читання. Що далі?

Що далі? 

Документ, що стосується регулювання криптовалют в Україні, пройшов перше читання у Верховній Раді. Тепер на черзі доопрацювання тексту до другого читання. Нардеп Ярослав Железняк підкреслив, що зміни можуть бути суттєвими, адже в українській практиці не рідкість, коли до законопроєкту подаються численні поправки.

Про це розповідає UBB

За словами юриста Ігоря Яська, між першим та другим читанням можуть бути внесені сотні поправок, що є звичною практикою для складних законопроєктів. За прогнозами, текст може змінитися на 50-70%, особливо в умовах обговорення між різними відомствами.

«У напрямі криптоактивів цей ризик ще вищий — через новизну сфери, спробу узгодити українське право з європейським MiCA, а також суперечки щодо реального контролю і нагляду над ринком».

Що саме зміниться у законопроєкті, поки не відомо. Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив:

«Ми не маємо рамок щодо того, що можемо і не можемо змінити. Обговорюватимемо кожну норму».

Ігор Ясько зазначає, що зазвичай залишаються незмінними основні дефініції та загальні принципи регулювання, але можуть бути суттєві зміни в питаннях оподаткування та контролю. За його словами, до другого читання має бути вирішено питання з регулятором ринку. Законопроєкт наразі передбачає, що основним регулятором на ринку віртуальних активів може стати Національний банк України, який не завжди має достатню експертизу.

Учасники ринку сподіваються на суттєві зміни до другого читання, щоб новий закон не лише формалізував правила, але й став стимулом для інновацій. Серед запропонованих змін:

  • обмеження прав регулятора на збір інформації, що може створити ризики для бізнесу;
  • дозвіл на емісію токенів всім фінансовим установам з відповідними ліцензіями;
  • збереження гнучкості для резидентів Дія.City у сфері роботи з віртуальними активами.

Законопроєкт має ряд аспектів, які потребують доопрацювання або кардинальних змін. Даниїл Волощук зазначає:

«Описані вище аспекти є конкретними прикладами окремих недоліків, проте текст законопроєкту містить більшу кількість подібних упущень».