Реальні закупівлі золота Китаєм можуть перевищувати офіційні показники в десятки разів. Аналітики вважають, що непублічні закупівлі золота Китаєм перевищують офіційні дані більш ніж у 10 разів, оскільки країна прагне зменшити свою залежність від долара США. Це викликає рекордне зростання цін на дорогоцінний метал, повідомляє Financial Times.
Про це розповідає UBB
Офіційно центральний банк Китаю цього року купував лише по 1,9–2,2 тонни на місяць, але на ринку сумніваються в достовірності цих цифр. Аналітики Société Générale прогнозують реальні закупівлі Китаю на 2025 рік на рівні 250 тонн, що становить понад третину загального світового попиту центральних банків.
Непрозорість закупівель та її вплив на ринок
Непрозорість закупівель ускладнює прогнозування цін на золото. За словами головного стратега енергетичних шляхів у Carlyle Джеффа Каррі, Китай купує золото в рамках стратегії дедоларизації. На відміну від нафти, де можна легко відстежувати постачання за допомогою супутників, золото відстежити набагато складніше.
Трейдери шукають альтернативні джерела даних, наприклад, замовлення на великі зливки вагою 400 унцій з Швейцарії чи Південної Африки, які доставляються до Китаю. Деякі експерти вважають, що фактичні резерви країни можуть становити близько 5000 тонн, що удвічі більше за офіційні дані.
Зростання частки золота у світових резервах
Центральні банки останніми роками активно скуповують золото, що підвищує ціну вище $4300 за унцію. Частка золота у світових резервах поза США зросла з 10% до 26%, ставши другим за величиною резервним активом після долара.
Крім того, дедалі менше закупівель повідомляється Міжнародному валютному фонду: у останньому кварталі лише третина офіційних закупівель була оприлюднена, у той час як чотири роки тому ця частка сягала близько 90%. Багато країн, включно з Китаєм, повідомляють про свої закупівлі мінімум через політичні ризики або щоб не впливати на ринок.
Китай є найбільшим виробником і споживачем золота, що дозволяє країні збільшувати свої запаси як через імпорт, так і внутрішнє видобування. Офіційно країна придбала лише 25 тонн, але оцінки імпортних потоків і різниці між виробництвом та чистим імпортом вказують на цифри в сотні тонн на рік.
«Це в кінцевому підсумку невідомо. Будь-які спроби оцінити його… упускають той факт, що це лише частина великої загадки, якою є ринок золота Китаю», – зазначає Адріан Еш, директор досліджень BullionVault.
Крім того, Китай активно залучає інші країни до зберігання золота у себе. Наприклад, Камбоджа погодилася розміщувати нове золото у сховищі Шанхайської біржі, оплачуючи його в юанях.