У США 12 листопада 2025 року сталася подія, яку економісти передбачали десятиліттями — Монетний двір у Філадельфії відкарбував останнє пенні в історії країни. Скромна одноцентова монета, яка супроводжувала американців 232 роки, офіційно припинила своє існування як масовий платіжний засіб. Як пише UBB причина банальна: виробництво кожної монети коштує федеральному бюджету майже 4 центи, перетворюючи найдешевшу монету на найдорожчу помилку казначейства. За рік збитки сягають $85 мільйонів, що змусило президента Дональда Трампа прийняти непопулярне, але необхідне рішення.
Від Бенджаміна Франкліна до сміттєвих банок: 232 роки історії
Перше американське пенні з’явилося у 1787 році — за шість років до створення самого Монетного двору. Бенджаміна Франкліна, одного із батьків-засновників США, вважають автором дизайну першої монети під назвою Fugio cent із зображенням сонячного годинника. У 1793 році офіційний Монетний двір перейняв виробництво, і з того часу пенні стало невід’ємною частиною американської культури.
На початку XIX століття за одне пенні можна було купити печиво, свічку або цукерку. Монета справді мала цінність і активно використовувалася в повсякденному житті. У 1909 році, до 100-річчя з дня народження Авраама Лінкольна, пенні отримало сучасний вигляд із профілем президента — це була перша американська монета із зображенням реальної історичної особи.
Проте з часом економічна реальність змінилася. Інфляція перетворила пенні на символічну монету без практичної цінності. Сьогодні навіть “penny candy” — цукерки, які колись продавали за 1 цент, — коштують у десятки разів більше. Більшість американців зберігають пенні у банках на комодах, викидають у “щасливі” фонтани або залишають у спеціальних лотках “візьми пенні/залиш пенні” біля кас магазинів.
Чому монета стала фінансовим кошмаром
Математика виробництва пенні перетворилася на абсурд. За даними Міністерства фінансів США, собівартість однієї монети зросла до 3,69-4 центів — майже вчетверо більше номінальної вартості. За фінансовий 2024 рік Монетний двір втратив $85,3 мільйона виключно на виробництві пенні, хоча загальна економія після припинення карбування становитиме $56 мільйонів щороку.
Склад монети пояснює високу собівартість. Попри репутацію “мідної монети”, сучасне пенні на 97,5% складається з цинку та лише на 2,5% з міді — тонкого зовнішнього покриття. До 1982 року монети справді робили з міді, що робить старі пенні цінними для колекціонерів. Зміна складу у 1982-му була спробою знизити витрати, але навіть це не допомогло.
Головний удар завдало зростання цін на метали. Ціни на мідь та нікель подвоїлися з 2016 року, тоді як вартість цинку залишилася стабільною. Адміністративні та логістичні витрати додають ще 2,8 цента до кожної монети, створюючи фінансову прірву, яку неможливо подолати без радикальної зміни технології.
У лютому 2025 року президент Трамп написав у соцмережі Truth Social: “Занадто довго Сполучені Штати карбували пенні, які буквально коштують нам понад 2 центи. Це марнотратство! Я доручив міністру фінансів припинити виробництво нових пенні”. Це рішення реалізували через дев’ять місяців, у листопаді.
Парадокси зникнення: дефіцит монет і загроза нікелю
Церемонія карбування останнього пенні перетворилася на історичну подію. Скарбник США Брендон Біч особисто натиснув кнопку преса, який вибив фінальні монети зі спеціальним символом “Омега”. Ці commemorative пенні не надійшли в обіг — їх виставлять на аукціон для колекціонерів. Останні монети для масового використання відкарбували ще в червні 2025-го.
Припинення виробництва спричинило несподівані проблеми:
- Дефіцит у роздрібній торгівлі: магазини та банки вже повідомляють про нестачу пенні, хоча в обігу залишається близько 300 мільярдів монет (майже $3 мільярди).
- Юридична невизначеність: торговці не знають, чи мають право округлювати ціни до найближчих 5 центів, у деяких штатах це може бути незаконним.
- “Податок округлення”: дослідження Федерального резервного банку Річмонда показало, що округлення до нікеля коштуватиме споживачам $6 мільйонів на рік.
- Колекційний ажіотаж: пенні 2025 року стали об’єктом масового збирання, їхня цінність зросла миттєво.
- Зростання попиту на нікель: що може стати проблемою, адже нікель ще збитковіший за пенні.
Найбільший парадокс — доля нікеля. П’ятицентова монета коштує у виробництві близько 14 центів, що майже втричі перевищує номінал. Нікель складається на 75% з міді та 25% з нікелю — двох найдорожчих металів у монетному виробництві. Чистий збиток на кожному нікелі сягає 9 центів.
Міністр фінансів Скотт Бессент запевнив Конгрес, що уряд працює над зміною складу нікеля, щоб знизити собівартість нижче 5 центів. Компанія Artazn, один із головних постачальників заготовок для Монетного двору, вже експериментує з альтернативними сплавами. Проте експерти скептичні — навіть якщо виробництво подешевшає, адміністративні витрати (2,8 цента з кожних 14 центів) нікуди не зникнуть.
Історія знає прецеденти заміни складу монет. Під час Другої світової війни США карбували нікелі з іншими металами, бо нікель потребували для військових потреб. Зараз ситуація повторюється, тільки ворог інший — економічна доцільність.
Професор економіки Пепердайнського університету Девід Сміт, пристрасний нумізмат, вважає, що нікель зникне протягом 15-20 років, незважаючи на ностальгію американців. “Інші країни діяли швидше — Нова Зеландія та Австралія припинили карбувати нікелі на початку 2000-х, через 20 років після відмови від пенні”, — зазначає він.
Пенні залишається законним платіжним засобом безстроково, але його епоха завершилася. Монетний двір продовжить випускати обмежені колекційні серії для нумізматів, але масове виробництво припинене назавжди. Американська культура втратила символ, який породив десятки ідіом — від “penny pincher” (скнара) до “pennies from heaven” (несподівана удача). Проте фінансова логіка переважила сентименти, закривши 232-річну главу монетної історії США.