США вийшли з Паризької угоди: чому Білем в Амазонці став полем битви за майбутнє планети

Битва за Амазонку

Білем приймає 50 тисяч делегатів, США бойкотує саміт, а ЄС обіцяє скоротити викиди на 90%. Найважливіший кліматичний саміт десятиліття стартував в серці тропічних лісів.

Про це розповідає UBB

Саміт на краю джунглів

10-21 листопада бразильське місто Білем на березі Амазонки стало епіцентром світової кліматичної дипломатії. 30-та Конференція ООН зі зміни клімату (COP30) зібрала понад 50 тисяч учасників з 194 країн — дипломатів, вчених, активістів, бізнесменів.

Локація символічна до болю. Амазонка — “легені планети”, які поглинають CO2 і видихають кисень. Але геополітичний фон далекий від ідеального. Президент США Дональд Трамп вивів Америку з Паризької угоди вдруге і веде хрестовий похід проти кліматичних ініціатив по всьому світу.

США без делегації

Вперше за десятиліття США не має офіційного представництва на кліматичному саміті. Трамп закрив офіс кліматичної дипломатії 20 січня 2025, в день своєї інавгурації. Він назвав Паризьку угоду “обдиранням” Америки і заявив, що зміна клімату — “обман”.

Історично США викинули в атмосферу більше вуглекислого газу, ніж будь-яка інша країна. Зараз найбільший забруднювач — Китай, але американський слід залишається величезним.

Замість федеральної делегації до Білему приїхали губернатори штатів і мери міст. Понад 100 американських лідерів локального рівня представляють США неофіційно, включно з губернаторами Вісконсіна, Нью-Мексико та мером Фінікса. Губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом також тут, але без офіційного мандату Вашингтона.

Європа тримає лінію

ЄС прибув на COP30 з чіткою позицією: клімат — це пріоритет, попри все. Минулого тижня Єврокомісія нарешті досягла консенсусу щодо оновлених кліматичних зобов’язань: скорочення викидів на 90% до 2040 року порівняно з рівнями 1990 року.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на попередньому саміті заявила, що блок “тримає курс” і допомагатиме іншим країнам робити те саме. У понеділок Європарламент підтримав цю мету, навіть посиливши її — депутати рекомендували використовувати більшу частку імпортованих вуглецевих кредитів, ніж спочатку пропонувала Комісія.

Європейські лідери з’явилися в Білемі особисто. Президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес — усі вони проігнорували зустріч з латиноамериканськими країнами в Колумбії, щоб не дратувати Трампа, але на кліматичний саміт приїхали.

$1,3 трильйона на рік

Головне питання COP30 — гроші. На минулорічному саміті в Баку країни домовилися про $300 млрд щорічного фінансування клімату до 2035 року. Але це крапля в морі. Реальна потреба — $1,3 трлн на рік до 2035.

Бразилія як господар саміту запропонувала “дорожню карту від Баку до Білему” з п’яти пріоритетів: збільшення шести багатосторонніх кліматичних фондів, посилення співпраці щодо оподаткування забруднювачів, конвертація суверенного боргу в кліматичні інвестиції — це може розблокувати до $100 млрд для країн, що розвиваються.

Документ також закликає демонтувати бар’єри, як-от інвестиційні договори, які дозволяють корпораціям судитися з урядами через кліматичну політику. Такі суперечки вже коштували урядам $83 млрд у 349 справах.

Тропічні ліси за $125 мільярдів

Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва анонсував флагманську ініціативу COP30 — Tropical Forests Forever Facility (TFFF). Це змішаний державно-приватний інвестиційний фонд на $125 млрд, який почне виплати країнам з тропічними лісами у 2026 році за збереження екосистем.

Світовий банк розглядається як основний партнер фонду. Бразилія хоче фіналізувати внески від суверенних донорів саме на COP30, щоб запустити виплати наступного року.

Лула також запропонував створити Climate Coalition — об’єднання країн, які інтегрують вуглецеві ринки з прикордонним вуглецевим коригуванням для нечленів. Схема схожа на ініціативу кліматичного клубу G7.

Проблеми з житлом

Організатори COP30 зіткнулися з масштабною кризою. У Білемі лише 18 тисяч готельних номерів на 50 тисяч гостей. Ціни на житло злетіли до небес. У серпні опитування ООН показало, що лише 18 з 147 країн-респондентів змогли забезпечити собі розміщення.

Міжнародна реакція була жорсткою — 27 країн підписали лист з вимогою розв’язувати проблему. Деякі члени делегації тиснули на Бразилію з пропозицією перенести саміт в інше місто. Австрія скасувала свою участь через високі ціни. Багато делегацій скоротили кількість учасників.

Місцеві орендарі скаржилися, що домовласники виселяють їх, щоб здати житло гостям COP за вищою ціною. Бразильський уряд втрутився, запропонувавши безкоштовні каюти на круїзних лайнерах для бідніших країн. Два судна — MSC Seaview і Costa Diadema — пришвартовані в порту Белем на 15 днів.

Автотраса через джунглі

Організаторів критикують за будівництво чотирисмугової автомагістралі Avenida Liberdade крізь тропічний ліс. ЗМІ у березні повідомили, що проєкт йде для полегшення трафіку перед COP30.

Офіційні організатори та уряд штату Пара заперечують зв’язок автотраси з конференцією. Вони називають заголовок ЗМІ “оманливим” і стверджують, що проєкт не є федеральною відповідальністю і не входить до офіційного інфраструктурного плану COP30. Уряд штату підкреслює, що проєкт планувався ще в 2020 році — до того, як Білем обрали місцем проведення.

Але критики зауважують: хоча проєкт обговорюють з 2012, саме COP могла стати фінальним виправданням для початку будівництва. Штат Пара раніше публічно називав конференцію одним з інтересів, яким слугує цей проєкт.

Національні плани країн

У центрі переговорів — оновлені Nationally Determined Contributions (NDCs), національні кліматичні плани, які визначають, як країни скорочуватимуть викиди. ООН продовжила дедлайн подання NDCs на початок 2025 року, бо лише кілька країн встигли вчасно.

ЄС 5 листопада затвердив оновлений NDC, який охоплює період до 2035 року. Документ підтверджує мету 55% чистого скорочення викидів парникових газів до 2030 і вводить індикативний внесок 66,25%-72,5% на 2035 рік на шляху до вуглецевої нейтральності до 2050.

Бразилія планує зробити власний NDC амбітним, щоб стимулювати інші країни до сміливих національних зобов’язань.

Планета нагрівається

Делегати COP30 зустрічаються у світі, який за багатьма кліматичними показниками рухається в неправильному напрямку. 2025 рік може стати другим або третім найтеплішим роком в історії спостережень, за даними Всесвітньої метеорологічної організації.

Це відбувається після 2024 року, який став найтеплішим у історії завдяки кліматичним змінам, посиленим людиною, та Ель-Ніньо в екваторіальній частині східної частини Тихого океану.

ООН заявляє, що викиди парникових газів призведуть до перевищення глобальною температурою 1,5°C дуже ймовірно протягом наступного десятиліття. Короткострокові перевищення стали більш ймовірними, але шлях до утримання 1,5°C залишається відкритим — якщо країни діятимуть швидко.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш був різким: “Більше не час для переговорів. Це час для впровадження, впровадження і впровадження.”

Принц Вільям і Кір Стармер

Серед гостей COP30 — принц Вільям і британський прем’єр-міністр Кір Стармер. Великобританія демонструє прихильність до кліматичних зобов’язань попри складні економічні часи.

Президент Європейської Ради Антоніу Кошта виступив на пленарному засіданні, підкресливши відданість ЄС захисту та відновленню лісів і океанів як у Європі, так і в усьому світі. Через Європейський океанський пакт ЄС робить океани однією з найбільших справ Європи, з’єднуючи енергетику, морську безпеку та продовольчу безпеку.

Mutirão — колективне завдання

Організатори COP30 назвали конференцію “Global Mutirão for Sustainability” — “глобальним колективним зусиллям для сталого розвитку”. Mutirão — бразильське слово, яке походить від слова корінних народів і означає групу, що об’єднується для спільної роботи.

Президент COP30 Андре Корреа ду Лагу підкреслив, що делегати повинні працювати разом як mutirão. “Наша роль на COP30 — створити дорожню карту на наступне десятиліття для прискорення впровадження”, — сказала виконавча директорка COP30 Ана Тонікс.

Час правди для планети

Лула да Сілва назвав COP30 “самітом правди”. Симон Стілл, кліматичний шеф ООН, написав делегатам у неділю: “Паризька угода працює до певної міри, але ми повинні прискоритися в Амазонці. Руйнівні кліматичні збитки вже відбуваються — від урагану Меліси, що вдарив Карибський басейн, супертайфунів, що розгромили В’єтнам і Філіппіни, до торнадо, що пронісся південною Бразилією.”

COP30 називають поворотним моментом — моментом істини і тестом глобальної солідарності. Вчені попереджають, що планета може тимчасово перевищити ліміт потепління в 1,5°C, встановлений Паризькою угодою. Це перевищення може бути короткочасним, але лише якщо країни діятимуть швидко.

Висновок: Європа проти всіх

З виходом США зі світової кліматичної угоди ЄС залишається головним гравцем, який тримає Паризьку угоду живою. Бразилія як господар робить амбітні пропозиції, але без американського фінансування і політичної ваги досягти $1,3 трлн щорічно буде майже неможливо.

COP30 може запам’ятатися не грандіозними досягненнями, а тим, що просто утримав процес на рейках у найтемніші часи для глобального кліматичного співробітництва. Іноді вижити — це вже перемога.