Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер рішуче засудив ініціативи Єврокомісії, які передбачають використання заморожених російських активів для фінансування України, назвавши цю пропозицію «фундаментально хибною». Це стало відомо з листа, адресованого президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, який був опублікований Радіо Свобода.
Про це розповідає UBB
У своєму чотиристорінковому листі Де Вевер детально наводить юридичні, історичні та економічні аргументи проти використання суверенних активів росії, більшість з яких зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, для надання Україні репараційної позики в розмірі 140 мільярдів євро.
«Я однозначно чітко висловився щодо численних небезпек, які несе запропонована Єврокомісією схема «репараційної позики», не лише для моєї країни, оскільки саме тут знерухомлена основна частина російських суверенних активів, але й для ЄС і всіх наших окремих держав-членів», – зазначає Де Вевер.
Він підкреслює, що ризики російських контрзаходів і можливі фінансові втрати для Бельгії є «не академічними, а реальними» і залишаються неприйнятними без жорстких гарантій від інших країн ЄС.
«Росія намагатиметься дістатися до активів Euroclear, де тільки зможе, включаючи юрисдикції, дружні до Росії. Як глобальна компанія, Euroclear має очевидну вразливість», – підкреслив Де Вевер.
Також він відкинув твердження посадовців ЄС про можливість побудови юридичної основи, що не порушувала б міжнародне право, посилаючись на оцінки «спеціалізованих юридичних фірм», які вказують на великий ризик міжнародних позовів проти Бельгії та Euroclear, а також на можливий негативний вплив на довіру до євро та відтік інвесторів.
«Інвестори, ймовірно, вимагатимуть вищих премій, щоб компенсувати підвищений ризик експропріації. Це підвищить системні ризики для Euroclear і, як наслідок, для фінансових ринків ЄС, що може призвести до системної кризи, дестабілізуючи саме євро», – аргументував Де Вевер.
Прем’єр також наголосив на тимчасовому характері санкцій, внаслідок яких російські активи знерухомлені в Європі, зазначивши, що такі санкції потрібно переглядати кожні пів року. У разі переходу на постійний санаційний режим, як пропонує Єврокомісія, у інвесторів може скластися враження, що європейські санкції є «експропріаторськими за своїм характером».
Де Вевер також зазначив, що заморожені активи можуть відігравати роль у мирних переговорах між Україною та росією, застерігши, що ЄС може «фактично запобігти досягненню остаточної мирної угоди». Він підкреслив, що «якщо між Україною і Росією буде досягнуто потенційної мирної угоди, цілком очевидно, що російські суверенні активи відіграватимуть у цьому важливу роль».
Де Вевер провів паралель між ситуацією в Україні та авіаційною безпекою, зазначаючи, що «літаки є найбезпечнішим засобом транспорту, і ймовірність аварії низька, але у разі аварії наслідки катастрофічні».
Серед вимог, без виконання яких Бельгія не підтримає схему репараційної позики, прем’єр зазначив:
- будь-яка фінансова відповідальність, що може виникнути внаслідок процедур врегулювання спорів, має бути розподілена на рівні всього ЄС;
- всі держави-члени, що володіють російськими суверенними активами, повинні брати участь у схемі;
- механізм має долучити держави з валютами, що не входять до єврозони, а також країни G7, які володіють аналогічними активами.
Де Вевер закликав Єврокомісію зосередитися на «альтернативних шляхах» і використати бюджетний резерв ЄС для покриття українських потреб, які оцінюються в 46 мільярдів євро у 2026 році.
Незважаючи на це, він не відкидає схему остаточно. У листі він зазначає, що Бельгія підтримає рішення, якщо країни-члени нададуть «повні й підписані гарантії» для забезпечення ліквідності російських активів у Euroclear під час ухвалення рішення на Європейській раді 18-19 грудня.
Після жовтневого саміту лідерів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що основним варіантом фінансування України на 2026-2027 роки залишається репараційна позика на основі заморожених російських активів.
Попри змінені висновки саміту, Єврокомісія зберегла мандат на підготовку технічних варіантів використання активів, а рішення планують ухвалити на грудневому засіданні Європейської ради.
Прем’єр-міністр Бельгії підкреслив, що чекає на юридичну основу для потенційного рішення про репараційну позику для України.
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 180 мільярдів євро. Ці кошти не повертаються росії внаслідок санкцій, запроваджених Євросоюзом у відповідь на її агресію в Україні. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоб передати цю готівку ЄС, який укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних.
Брюссель використає ці кошти для фінансування позики Україні, яку вона поверне лише у разі відшкодування завданих їй збитків росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент росії Володимир Путін підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів, і за даними Bloomberg, росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.