У липні Державна служба України з етнополітики та свободи совісті направила Київській митрополії Української православної церкви (Московського патріархату) припис щодо усунення виявлених порушень. Про це в ефірі телемарафону 20 серпня повідомив голова служби Віктор Єленський.
Про це розповідає UBB
Він пояснив, що припис стосується закону «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», який забороняє діяльність організацій, що мають афіліацію з РПЦ. Держетнополітики вимагала від Української православної церкви усунути ознаки такої афіліації. Водночас Єленський зазначив, що навколо цього припису виникло багато чуток, і прихожани УПЦ (МП) не знають його змісту.
«Припис говорить про те, що УПЦ має вийти зі складу РПЦ, це перше, зі своїми парафіями, монастирями, єпархіальними управліннями, духовними навчальними закладами. По-друге, УПЦ повинна заявити, що статут РПЦ, за який голосували єпископи УПЦ у 2017 році, не чинний для УПЦ», – розповів посадовець.
Голова служби підкреслив, що від УПЦ (МП) не вимагають зректися православ’я, змінити літургійну мову, перейти на інший календар або самостійно проголосити автокефалію:
«Це все неправда. Тому вірні УПЦ повинні знати, що якщо ці приписи не будуть виконані, це означає, що їхнє священноначалля штовхає їх на конфлікт із українською державою та суспільством».
На сьогоднішній день Держетнополітики не отримала від Київської митрополії УПЦ (МП) офіційної відповіді. Однак, за словами Єленського, митрополія вже висловила намір не виконувати ці вимоги.
Єленський також зазначив:
«(Керівники УПЦ – ред.) говорять, що наші спроби відірвати їх від російської церкви, яка благословляє вбивства наших громадян, є втручанням в їхні внутрішні справи. Це серйозне і дуже дивне внутрішнє протиріччя», – зазначив Єленський.
Голова служби висловив сподівання на «добру волю» вірян і духовенства УПЦ (МП), які «розуміють ницість такої позиції і не можуть перебувати в єдності з убивцями».
У разі невиконання вимог Держетнополітики ухвалить рішення про визнання Київської митрополії, що представляє УПЦ, афілійованою з забороною в Україні РПЦ. «Це перший крок. Другий – позов до суду про припинення Київської митрополії Української православної церкви», – додав він.
Єленський закликав не плутати Московську патріархію з єдиною соборною православною церквою: «Не треба плутати розрив підпорядкованість учасниці війни проти України із сакраментальним містичним виміром, про що також йдеться в деяких листах Київської митрополії».
20 серпня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8371, який забороняє діяльність в Україні Російської православної церкви та релігійних організацій, афілійованих з нею. Закон, зокрема, передбачає, що РПЦ не може бути власником або учасником юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.
Голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (Московського патріархату) митрополит Климент у коментарі зазначив, що цей закон стосується релігійних організацій, афілійованих з закордонними центрами, і запевнив, що УПЦ не має адміністративних зв’язків з такими. За його словами, звинувачення будуть «виключно маніпулятивними», оскільки не існує жодного українського документа, що це підтверджує.
Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в травні 2022 року УПЦ (МП) оголосила курс на незалежність від Московського патріархату, заявивши про свою самостійність. Тим не менш, у Російській православній церкві підтвердили, що єдність із УПЦ (МП) зберігається.
Релігієзнавча експертиза статуту УПЦ (МП) показала наявність церковно-канонічного зв’язку з РПЦ, стверджують у Державній службі з етнополітики та свободи совісті. У службі зазначають, що УПЦ продовжує перебувати в підпорядкуванні РПЦ.
УПЦ (МП) цю експертизу назвала «незаконною та проведеною з порушенням законодавства».
З осені 2022 року СБУ активно проводить обшуки на об’єктах УПЦ (МП) по всій Україні, під час яких виявлялися «антиукраїнські матеріали» та документи, що підтверджують російське громадянство керівництва єпархіальних структур.
УПЦ (МП) закликала «не розпалювати внутрішню війну», стверджуючи, що звинувачення у колабораційній діяльності на адресу деяких священників є «недоведеними і безпідставними».