Засідання «Коаліції охочих» у Парижі завершилося важливими домовленостями, спрямованими на подальше зміцнення обороноздатності України. Інформацію про це отримано від кількох дипломатичних джерел з країн Європейського Союзу, які зазначили, що понад два десятки держав-учасниць, всього більше 30, готові сприяти Україні в цьому напрямку.
Про це розповідає UBB
Дипломати, які побажали залишитися анонімними, повідомили про активізацію дискусій у цьому питанні протягом останніх кількох тижнів. Зокрема, десять із 21 держави, які готові працювати над гарантіями безпеки для України, висловили намір направити своїх військовослужбовців на територію країни після завершення бойових дій.
Серед країн, які готові зробити такий крок, знаходяться Велика Британія та Франція, що очолюють «Коаліцію охочих», а також Норвегія, Швеція, Фінляндія, Нідерланди, Австралія та країни Балтії.
Німеччина наразі ще обмірковує свою позицію, зокрема через необхідність отримання згоди німецького парламенту на участь у місії. Керівництво країни не впевнене у результатах цього процесу.
Польща, в свою чергу, також не готова направляти своїх солдатів до України, але може стати логістичним хабом для західних сил стримування.
Станом на сьогодні, залишається невизначеним, якою буде роль Сполучених Штатів у наданні гарантій безпеки. Попередні обговорення свідчать про можливі розвідувальні можливості та повітряне прикриття місії.
Туреччина відіграватиме ключову роль у забезпеченні безпеки України на морі, в той час як Велика Британія та Франція відповідатимуть за ситуацію на суші. Безпеку в повітряному просторі забезпечить багатонаціональний контингент.
За попередніми оцінками, європейська місія в Україні може налічувати від 25 до 30 тисяч солдатів, хоча ці цифри можуть змінитися.
«Позитивно здивований передовим характером військового планування та обіцянками щодо військ, які Велика Британія й Франція отримали для сил підтримки, повітряного патрулювання і морських місій з розмінування. Є конкретні підрахунки кількості військ, які вже мають, але всі кажуть, що це залежить від мирної угоди, ролі США та, в багатьох випадках, схвалення парламентів», – зазначив один зі співрозмовників.
Не остаточно визначена і роль західних військ в Україні: можливо, їхня місія буде лише тренувальною, з дислокацією у великих містах в центрі та на заході України.
Дипломати, які спілкувалися з журналістами, зауважили, що залишається великим питанням реакція європейських військових на потенційні провокації з боку росії. Як вони діятимуть у разі обстрілу, поки що не зрозуміло.
У той же час, президент України Володимир Зеленський без подробиць повідомив у своєму телеграм-каналі, що на засіданні в Парижі було «детально обговорено готовність кожної з країн зробити внесок у гарантування безпеки на землі, на морі, у повітрі та в кіберпросторі».
«Скоординували позиції й обговорили компоненти гарантій безпеки. І вдячний кожному й кожній за розуміння, що головною гарантією безпеки є сильна українська армія. Маємо однакове бачення, що росія робить усе можливе, щоб затягнути переговорний процес і продовжити війну. Потрібно збільшувати підтримку України й посилювати тиск на росію. Зараз триває підготовка 19-го пакета санкцій Євросоюзу», – написав він.
Пресслужба президента також повідомила, що спецпосланець президента США Стів Віткофф запевнив, що Сполучені Штати також забезпечать підтримку зі свого боку.
«Окремо хочу подякувати президенту Трампу за всі зусилля заради завершення цієї війни й готовність Америки забезпечувати підтримку України зі свого боку», – додав Зеленський.
4 вересня у Парижі відбулося засідання «Коаліції охочих» на рівні лідерів, в якому особисто взяв участь президент України Володимир Зеленський. Учасники також зв’язувалися з президентом США Дональдом Трампом. Цей формат об’єднує більше 30 держав, готових надати Україні гарантії безпеки після завершення російської агресії.