Естонська влада 6 жовтня висловила критику на адресу колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель у зв’язку з її останніми заявами про повномасштабну війну Росії проти України.
Про це розповідає UBB
Меркель раніше зазначила, що зупинка переговорів стала наслідком позицій Польщі та балтійських країн. У відповідь голова парламентського комітету із закордонних справ Естонії Марко Мікельсон підкреслив, що її слова є «новою і, на жаль, дуже низькою точкою для Ангели Меркель: звинувачувати держави Балтії та Польщі в провокації імперської війни Росії».
«На жаль, це кидає тінь на весь період її роботи канцлером Німеччини. Я навіть не згадуватиму тут про «Північний потік», – додав Мікельсон.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна також висловився, не згадуючи Меркель, що єдина причина війни Росії проти України полягає в відмові Москви «прийняти падіння Радянського Союзу та її неослабні імперські амбіції».
«Лише Росія є винною в цій агресії», – наголосив Цахкна.
Нещодавно Меркель дала інтерв’ю угорському виданню Partizan, де стверджувала, що напередодні завершення своєї каденції як канцлера вона прагнула створити новий формат для прямих переговорів Євросоюзу з Володимиром Путіним. Вона зазначила, що «відчувала, що він більше не сприймає Мінські угоди серйозно».
«Ось чому я хотіла новий формат, спільно з президентом Макроном, щоб ми могли говорити із Путіним напряму як Європейський Союз. Дехто це не підтримував, в основному держави Балтії, але Польща також була проти, тому що вони боялися, що ми не зможемо розробити спільну політику щодо Росії. Я вважала, що нам потрібно створити спільну політику», – додала вона.
Меркель також зазначила, що «залишила посаду, і війна почалася». Вона підкреслила необхідність підготовки до миру, демонструючи реальне стримування та водночас підтримуючи Україну.
Заява колишньої канцлерки отримала трактування медіа, яке може створити враження, що вона покладає на країни Балтії та Польщу відповідальність за початок повномасштабної війни.
Ангела Меркель, яка очолювала уряд Німеччини з 2005 по 2021 рік, зазнала критики, зокрема, через будівництво суперечливого газопроводу «Північний потік-2» між Росією і Німеччиною. У своїй автобіографії вона виправдовувала рішення відмовитися від надання Україні членства у НАТО на Бухарестському саміті 2008 року, попри критику, що цей крок міг би запобігти вторгненню Росії в Україну.