Фінансування з боку росії було спрямоване на підтримку так званого «мовного закону Ківалова-Колесніченка», який, за словами аналітиків, надавав російській мові статус регіональної в Україні, а фактично підвищував її значення до державної. Це стало відомо внаслідок розслідування «Схем» (Радіо Свобода), які проаналізували документи, що витекли з «Правфонду» — російської державної організації, що займається підтримкою співвітчизників за кордоном.
Про це розповідає UBB
Згідно з отриманими даними, фінансування відбувалося як до, так і після ухвалення закону і включало публічні заходи, статті в медіа, а також друковані матеріали, які мали на меті чинити політичний тиск на українську владу.
Співавтори цього закону, народні депутати від «Партії регіонів» Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, не надали коментарів на запит «Схем».
Прийняття закону у 2012 році викликало протести та бійки в парламенті, проте він набув чинності, запровадивши статус «регіональних» мов для тих, якими спілкується понад десять відсотків населення на певній території. В результаті російська мова отримала регіональний статус у 13 з 27 адміністративних одиниць України.
«Схеми» зазначили, що Колесніченко отримував фінансування на підтримку мовного закону від «Правфонду» як до, так і після ухвалення закону. Зокрема, в лютому 2012 року він запросив 1,9 мільйона рублів (близько 65 тисяч доларів) на підготовку альтернативного звіту про нібито невиконання Україною міжнародних зобов’язань. Цей звіт стосувався «Європейської хартії регіональних мов», яка захищає мови, що знаходяться під загрозою зникнення.
Згідно з документами, «Правфонд» затвердив заявку Колесніченка та надав 1,2 мільйона рублів (близько 41 тисячі доларів) на публікацію та переклад звіту, а також на проведення інформаційної кампанії в медіа.
Крім фінансування, росія також надавала Колесніченку рекомендації щодо змісту його звітів для Ради Європи. В одному з листів Колесніченко прямо вказував мету цього звіту — чинити політичний тиск на українську владу.
У звіті Колесніченка для Ради Європи зазначалося про відсутність квот на російську мову в медіа та недостатню кількість російськомовних шкіл. Натомість, офіційний звіт української влади підкреслював, що російська мова практично витіснила українську в багатьох сферах життя.
Співавтором звіту Колесніченка був його помічник Руслан Бортнік, а вступне слово написав Сергій Ківалов. На запитання «Схем» Бортнік зазначив, що не знав про фінансування звіту з росії.
Розслідування «Схем» вказує, що це не єдиний випадок фінансування, яке отримав Колесніченко для просування свого мовного закону. Після ухвалення закону, у 2013 році, «Правфонд» надав ще понад два мільйони рублів на видання брошури з інструкціями для російських співвітчизників в Україні про застосування мовного закону.
Брошура містила інформацію про використання російської мови в освітніх, судових та ділових сферах, пояснюючи, як застосовувати її замість української.
Згідно з документами, брошура мала бути поширена серед державних органів та міжнародних організацій, а також представлена громадськості в Києві. Проте захід було відтерміновано, і замість Ківалова на ньому виступив інший співавтор — Михайло Товт.
Брошура була підготовлена спільно з тодішнім проректором Закарпатського угорського інституту Степаном Черничком.
В авторських коментарях зазначалося, що російська мова повинна використовуватися у сфері обслуговування, зокрема, що «офіціант має право обслуговувати клієнтів виключно російською мовою». Автори брошури отримали фінансування від «Правфонду» за свою роботу.
«Схеми» звернулися до Товта та Черничка за коментарем, але отримали відмови.
Після втечі Віктора Януковича до росії у лютому 2014 року Верховна Рада України скасувала «закон Ківалова-Колесніченка», однак це рішення не було реалізовано через відмову в.о. президента Олександра Турчинова його підписати.
Лише у 2018 році Конституційний суд визнав цей закон неконституційним.