Дві компанії з України, розташовані в Києві та Харкові, постачали до росії через Іран деталі для безпілотників “Шахед” та ракет. Про це заявила українська громадська діячка та волонтерка Марія Берлінська на своїй Facebook-сторінці.
Про це розповідає UBB
“Дві фірми з України постачають у Росію через Іран деталі до ‘Шахедів’ та ракет. Ніхто їх не помічає і не закриває. Місяцями, а може, й роками”.
Відомо, що однією з таких компаній є ТОВ “ГК Імператив Україна”, власником якої є іранець Табібі Джабалі Бахрам. Ця компанія закуповувала аерокосмічні матеріали для Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company (HESA), що займається виробництвом дронів типу “Шахед”. Серед закуплених компонентів були індикатори положення, магнітометри, генератори змінного струму та двигуни.
Фірми в Україні діяли як “прокладки” для імпорту та експорту компонентів через треті країни в Іран. Закуплені деталі надходили від постачальників в Азії та Євросоюзі за звичайними комерційними контрактами, декларуючи їх як “електронне обладнання”, “сенсорні модулі” та “інструментальну апаратуру для промислових цілей”.
Після імпорту товар повторно експортували через посередників до Об’єднаних Арабських Еміратів, Туреччини та Вірменії, використовуючи звичайну митну документацію, що не активувала посилених процедур експортного контролю. Прямі відправлення до Ірану з України не були зафіксовані, а подальше переміщення товарів проходило через посередницькі хаби.
Американські органи раніше виявили цю схему, маючи доступ до SWIFT-моніторингу, інвойсів із турецьких та арабських банків, митних баз різних країн та інших джерел. В Україні могли не знати, куди йдуть компоненти, проте є свідчення, що система контролю була настільки слабкою, що іранська мережа могла діяти непоміченою тривалий час.
Ще у 2022 році Іран почав постачати росії безпілотники типу “Шахед” для атак на території України, і ці поставки були особливо важливими для Москви у 2022-2023 роках, коли росія ще не встигла налагодити їхнє виробництво на своїй території. Технічний аналіз збитих в Україні дронів показав, що найскладніші компоненти, зокрема електроніку, сенсори та елементи керування, постачалися з європейських країн, Північної Америки та Східної Азії.