Проти конфіскації заморожених активів рф у Європейському Союзі (ЄС) активно виступають Бельгія, Франція, Німеччина та Італія. Ці країни стурбовані можливими діями Кремля у відповідь, зокрема, конфіскацією активів їхніх компаній в росії, що вже відбувається.
Про це розповідає UBB
Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра. Вона зазначила, що російські кошти зберігаються переважно в Euroclear, Clearstream та центробанках, тому ці країни не хочуть втрачати приблизно 300 мільярдів доларів.
“Найбільші противники в Європі конфіскації активів – це Бельгія, тому що в них зберігаються (кошти. – Ред.) у Euroclear, Франція, Італія, Німеччина. Вони побоюються, що активи їхніх компаній будуть конфісковані в рф. Наш аргумент, що це аж ніяк не стримує рф. Вони конфісковували і будуть конфісковувати активи, як вони називають, недружніх країн”, – сказала Мудра.
Мудра також підкреслила, що існує ще одна проблема – відсутність політичної волі у сучасних лідерів європейських країн для конфіскації активів рф. Це пов’язано з побоюваннями, що такий крок може створити прецедент, який у майбутньому може бути застосований і проти них самих.
Вона наголосила, що Україна не вимагає передачі всіх 300 мільярдів доларів одним траншем. Пропонується зберігати ці кошти в спеціальному фонді в Європі, який ефективно управлятиме ними для максимізації прибутку України.
“Цими грошима можна правильно управляти, щоб Україна отримувала максимум від управління цими коштами. І це і має бути джерело виконання рішень компенсаційної комісії, яку ми теж створюємо”, – зазначила заступник керівника ОП.
Мудра також підтвердила, що йдеться виключно про суверенні активи рф (гроші Центробанку рф), а не про приватні активи російських фізичних чи юридичних осіб. Водночас вона зазначила, що навіть ця сума буде недостатньою для покриття всіх збитків.
За оцінками Світового банку та Єврокомісії, розмір збитків, завданих Україні, вже становить близько 586 мільярдів доларів. Якщо враховувати збитки з 2014 року, ця сума може сягнути 1 трлн доларів.
У зв’язку з цим Україна розглядає й інші варіанти отримання коштів, крім конфіскації заморожених активів, серед яких – введення спеціального податку на продаж російської нафти або відрахування від прибутку рф від певних транзакцій у галузі промисловості.
Після початку повномасштабної агресії росії у 2022 році країни G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів активів Центрального банку рф. Близько 200 мільярдів доларів з цієї суми зберігається в центральному депозитарії в Бельгії – Euroclear.
У 2024 році країни G7 домовилися про механізм використання доходів від цих активів для погашення позик Україні на суму 50 мільярдів доларів, проте базові активи залишаються недоторканими.
Загалом план передбачає надання Україні 50 мільярдів доларів доходів, отриманих від арештованих активів, причому значну частину цієї суми – 40 мільярдів доларів – забезпечать США та Європейський Союз у рівних частках.