Перед важливою зустріччю президентів США Дональда Трампа і росії Володимира Путіна на Алясці, лідери Європейського Союзу працюють над спільною заявою. У документі підкреслюється підтримка територіальної цілісності України та наголошується на необхідності включення Києва в будь-які переговори, які стосуються його майбутнього.
Про це розповідає UBB
Проєкт заяви, що містить сім основних пунктів, наразі розповсюджується серед країн-членів ЄС. Також 11 серпня запланована онлайн-зустріч міністрів закордонних справ блоку.
Цю зустріч скликали терміново, щоб узгодити спільну позицію після нещодавньої зустрічі посланця США Стіва Віткоффа з Путіним, а також низки брифінгів для європейських лідерів, які провів віцепрезидент США Джей Ді Венс у Великій Британії.
Європейські дипломати, які спілкувалися з Радіо Свобода, зазначають, що існує певна невизначеність стосовно обговорень, які Віткофф вів з Путіним 6 серпня, включаючи можливі територіальні обміни та готовність москви погодитися на припинення вогню.
У тексті заяви йдеться, що держави ЄС «вітають зусилля президента Трампа, спрямовані на припинення агресивної війни росії проти України та досягнення справедливого та тривалого миру й безпеки для України».
Водночас зазначається, що цей мир «повинен поважати міжнародне право, включаючи принципи незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, а також те, що міжнародні кордони не можуть змінюватися силою».
Проєкт заяви нагадує заяву, яка була опублікована на вихідних кількома європейськими лідерами. Чиновники ЄС сподіваються на підтримку інших країн блоку, адже Україні потрібна дипломатична підтримка.
Питання участі президента України Володимира Зеленського в зустрічі на Алясці залишається відкритим, але в документах зазначається, що «шлях до миру в Україні не може бути визначений без України».
Станом на сьогодні невідомо, чи підпише угорська сторона цю заяву, адже вона неодноразово відмовлялася підтримувати спільні позиції ЄС щодо України. Нещодавні висновки саміту ЄС з цього питання були опубліковані як «ЄС-26» без підтримки Будапешта, який, проте, не заперечував проти подовження антиросійських санкцій у липні.
У документі також зазначається, що ЄС «продовжуватиме підтримувати та запроваджувати обмежувальні заходи проти російської федерації», що свідчить про відмову обговорювати можливість послаблення санкцій для москви, що, як вважають, стало темою розмови між Віткоффом та Путіним. Для скасування частини або всіх санкцій потрібен консенсус, а наступне оновлення пакету заходів заплановане на січень 2026 року, де також необхідна одностайність.
Європейські країни та сам ЄС ще не змогли забезпечити собі місце за столом переговорів між Києвом, Вашингтоном та москвою.
Президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер раніше пропонували створити «сили підтримки» з кількістю до 20 тисяч європейських військових у західній частині України, як тільки буде досягнуто угоди про припинення вогню між Києвом і москвою.
Хоча план частково розроблений, він «залишається в стані спокою», як зазначив один європейський дипломат. Це пов’язано з тим, що європейці не змогли забезпечити необхідну підтримку американців для реалізації таких ініціатив.
Документ не містить конкретики щодо цього питання. Натомість там йдеться про готовність «зробити подальший внесок у гарантії безпеки на основі їхніх відповідних компетенцій та можливостей».
У ньому також підкреслюється, що «Європейський Союз, у координації зі США та іншими однодумцями, продовжуватиме надавати політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні, оскільки вона реалізує своє невід’ємне право на самооборону».