Рішення російського уряду ініціювати денонсацію Європейської конвенції про запобігання катуванням ще раз підтверджує, що «Росія є територією беззаконня, де людське життя і гідність нічого не варті», зазначив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Про це розповідає UBB
«Цей крок є продовженням численних злочинів російської влади, включаючи широко поширені тортури, страти та нелюдське поводження з українськими військовополоненими. Це є частиною системної політики тортур російського режиму, яка глибоко вкорінена в історії росії і базується на злочинах ГУЛАГу та сталінського терору», – написав Сибіга у
соцмережі X
.
Не так давно стало відомо, що уряд росії запропонував денонсувати Європейську конвенцію про запобігання катуванням. Постанову про подання президентові росії для внесення до Держдуми відповідної пропозиції підписав прем’єр-міністр Михайло Мішустін.
У документі йдеться, що росія вийде з конвенції та ухвалених до неї протоколів.
У тексті документа уряд посилається на своє право запропонувати припинити дію міжнародного договору, до якого приєднувалася росія. Відповідно до закону, у поданні мають бути зазначені обґрунтування доцільності припинення договору та оцінка його наслідків, однак в опублікованому документі така інформація відсутня.
Європейська конвенція щодо запобігання катуванням була схвалена Радою Європи у 1987 році. росія ратифікувала її 1996 року, ставши членом Ради.
У 2022 році росія оголосила про вихід із Ради Європи, а Рада – про її виключення через широкомасштабну війну проти України. Після цього Москва почала виходити з міжнародних договорів, пов’язаних з організацією, зокрема, перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини та відмовилася виконувати рішення Європейського суду з прав людини, а також денонсувала конвенції про захист національних меншин, про перешкоджання тероризму, соціальну хартію та хартію місцевого самоврядування.
Минулого місяця Офіс генерального прокурора України повідомив, що на окупованих територіях і в самій росії виявлено 176 стаціонарних місць несвободи та понад 120 тимчасових (транзитних) точок, де утримують і катують українських полонених.