З моменту початку повномасштабного вторгнення в Україні загинуло щонайменше 15 172 цивільних осіб, а 41 378 отримали поранення. Ці дані були оприлюднені Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні станом на 31 січня 2026 року. В організації також зазначають, що реальна кількість жертв, ймовірно, є значно більшою.
Про це розповідає UBB
Серед загиблих є щонайменше 766 дітей, а 2 540 отримали поранення. У 2025 році через війну загинуло щонайменше 2 526 цивільних осіб, що на 31% більше, ніж у 2024 році, і на 70% більше, ніж у 2023 році.
Згідно з даними ООН, у 2025 році застосування далекобійної зброї, включаючи ракети та баражувальні боєприпаси, різко зросло, що призвело до 35% жертв серед цивільних осіб в Україні (686 загиблих і 4 451 поранений), що на 66% більше у порівнянні з 2024 роком. Крім того, кількість жертв через використання безпілотників малого радіусу дії в прифронтових зонах зросла на 121%.
В ООН також вказують, що 63% усіх жертв у 2025 році припадали на прифронтові райони. Цивільне населення в Україні зазнає серйозних наслідків від безперервних атак на енергетичну інфраструктуру.
Станом на січень 2026 року Україна втратила понад половину своїх потужностей для виробництва електроенергії, які були до початку війни, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно нижче необхідних 18 ГВт під час пікового зимового споживання. Це призвело до тривалих перебоїв з електропостачанням — світло надається тільки кілька годин на добу або зовсім відсутнє протягом декількох днів.
Російські військові продовжують регулярно атакувати українські міста та цивільну інфраструктуру з використанням різних видів озброєння, включаючи ударні безпілотники, ракети та реактивні системи залпового вогню. Українські посадовці та міжнародні організації вважають ці дії воєнними злочинами, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я мають на меті позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги. Це є ознаками геноцидних дій. Експерти, правники та правозахисники вказують, що під час війни Росія вчиняє злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду, серед яких:
- оголошення намірів про знищення українців;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення;
- переслідування та знищення людей з проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції;
- депортація дітей до Росії з метою зміни їхньої ідентичності.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них.
Керівництво росії заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, проте дані свідчать про протилежне.