Російські збройні сили коригують свою тактику ведення бойових дій на Харківському напрямку, а також продовжують «інтенсивні наступальні дії» в районі Покровська на Донеччині, про що свідчить зведення американського Інституту вивчення війни (ISW).
Про це розповідає UBB
Аналітики відзначають, що російські війська використовують нові підходи, зокрема формування дрібних штурмових груп та гнучкіші методи атак. Це пов’язано з проблемами укомплектованості та недостатньою злагодженістю підрозділів.
В ISW повідомляють, що значна частина втрат російської армії припадає на новобранців, які відправляються в бій малими групами без належної координації. Це підштовхує командування адаптувати свої тактики та шукати нові способи ведення наступу.
На Покровському напрямку російські війська продовжують активні дії, намагаючись прорвати українську оборону та розширити зону контролю. Цей напрямок залишаєтьсся «ключовим» для російського наступу на сході України.
Аналітики підкреслюють, що загальна стратегія росії спрямована на виснаження українських сил, як на фронті, так і в тилу, через удари по інфраструктурі напередодні можливого весняно-літнього наступу 2026 року.
Згідно з доповіддю, також відзначається зростання дальності українських ударів по території росії, включаючи можливі атаки безпілотників на Єкатеринбург та Челябінськ — на відстані до 1700 кілометрів від кордону, що свідчить про розширення можливостей України на глибині російської території.
15 квітня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що зі зміною погоди російська армія активізувала наступальні дії практично по всій лінії фронту, яка простягається на 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня охарактеризував ситуацію на фронті як особливу, зазначивши, що позиції ЗСУ стали більш стабільними в порівнянні з попередніми місяцями й роками. Водночас він вказав на те, що росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
Раніше в Інституті вивчення війни (ISW) заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року свідчать про те, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».