Удень 3 травня 2026 року сили росії здійснили масштабну атаку на територію України, використавши дві балістичні ракети «Іскандер-М» та п’ять керованих авіаційних ракет Х-59/69, згідно з інформацією Повітряних сил ЗСУ.
Про це розповідає UBB
Крім того, російські військові запустили 234 безпілотники, серед яких були «Шахеди», «Гербери», «Італмаси» та дрони-імітатори «Пародія».
«Станом на 18:30 вдалося знищити або подавити п’ять ракет та 175 ворожих безпілотників на півночі, півдні та в центрі країни», – зазначили у Повітряних силах.
Російські військові регулярно використовують різні види озброєння – ударні БпЛА, ракети, КАБи, РСЗВ – для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Уряди України та міжнародні організації класифікують ці напади як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя, вважаються ознаками Під час широкомасштабної війни росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:.
Основними ознаками цих злочинів є:
- оголошення намірів про знищення українців: представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує»;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення;
- переслідування та знищення людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та українських культурних діячів;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до росії;
- вилучення та знищення українських книг, а також пограбування музеїв.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх сьогодні 149, зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи, навмисне створення умов для знищення групи, запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей.
Керівництво росії заперечує, що його армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, вбиваючи мирних жителів та руйнуючи лікарні, школи та об’єкти енергетики.