Європейські розвідки висловлюють сумніви щодо можливості досягнення угоди про припинення війни в Україні у 2026 році. Керівники п’яти європейських розвідувальних служб, які спілкувались з агентством Reuters, підтвердили свою позицію на умовах анонімності.
Про це розповідає UBB
Згідно з їхніми словами, Кремль не зацікавлений у швидкому завершенні конфлікту. Четверо з них зазначили, що російська влада використовує переговори зі США як інструмент тиску для зняття санкцій і укладення торговельних угод. Одне з джерел агентства охарактеризувало переговори в Женеві як «театралізовану виставу».
Один із співрозмовників агентства підкреслив, що Кремль має на меті досягнення своїх цілей, серед яких усунення Володимира Зеленського з посади та перетворення України на нейтральну «буферну зону» між рф та Заходом.
Інший співрозмовник зазначив, що російська економіка не перебуває «на межі краху», а Кремль не прагне укладення швидкого миру. Територіальні претензії президента рф Володимира Путіна могли б бути задоволені, якщо Україні передадуть частину Донецької області, яку рф не змогла захопити. Однак він навряд чи досягне мети щодо повалення уряду Зеленського.
За словами двох співрозмовників, Кремль намагається розділити переговори на два напрямки: завершення війни та двосторонні угоди між рф та США, які включали б зняття санкцій.
18 лютого в Женеві завершився третій раунд тристоронніх переговорів між рф, Україною та США, що тривали два дні і мали дві частини: політичну та військову. Глава російської делегації Володимир Мединський охарактеризував обговорення як складне, але ділове. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що сторони наблизилися «за військовим напрямком», але не досягли прогресу в політичних питаннях.
Попередній раунд переговорів відбувся 4–5 лютого в Абу-Дабі і був охарактеризований усіма сторонами як конструктивний. У його підсумку рф та Україна провели масштабний обмін полоненими.