Секретар США Марко Рубіо рішуче відкинув намір президента Франції Емманюеля Макрона визнати державу Палестина під час Генеральної асамблеї ООН у вересні. Він зазначив, що це рішення лише підсилює пропаганду «Хамасу» і заважає миру, назвавши його «ляпасом жертвам 7 жовтня».
Про це розповідає UBB
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу також висловився проти цього рішення, засудивши плани Макрона про визнання Палестинської держави. «Цей крок винагороджує терор і загрожує створенням ще одного іранського посередника, як це сталося з Газою», – підкреслив він.
Нетаньягу зазначив, що «палестинська держава в цих умовах була б стартовим майданчиком для знищення Ізраїлю, а не для мирного життя поруч із ним». Він підкреслив, що палестинці не прагнуть мирного співіснування, а прагнуть держави замість Ізраїлю.
Президент Франції Емманюель Макрон стверджує, що визнання Палестинської держави допоможе мирному вирішенню близькосхідного конфлікту. Якщо це станеться, Франція стане першою великою західною державою, яка визнає Палестинську державу де-юре.
На даний момент близько 150 з 193 держав-членів ООН визнають незалежність Палестини, тоді як США та Ізраїль відмовляються це зробити. Відповідно до резолюцій ООН, територія Палестинської держави має включати Західний берег, сектор Гази та Східний Єрусалим, проте Ізраїль не згідний з цими кордонами.
7 жовтня 2023 року бойовики «Хамасу» здійснили напад на Ізраїль, внаслідок чого загинули близько 1200 людей, а понад 250 було захоплено в заручники. Відповідно, Ізраїль розпочав військову операцію в Секторі Гази, метою якої стало звільнення заручників та ліквідація «Хамасу». За даними, опублікованими Міністерством охорони здоров’я Гази, жертвами ізраїльських атак стали понад 50 тисяч людей, хоч ці дані не мають незалежного підтвердження.
Голова Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас публічно засудив напад «Хамасу» на Ізраїль, закликаючи до звільнення заручників, хоча і не засудив сам напад. Керівництво Палестинської національної адміністрації давно відмовилося від тероризму як інструменту боротьби за державність, але критично рідко засуджує дії терористичних угруповань.