Російський Центральний окружний військовий суд у Єкатеринбурзі ухвалив вирок 44-річному громадянину України Івану Кравчуку, призначивши йому 14 років позбавлення волі. Чоловіка звинуватили у хуліганстві та участі в «терористичній» організації, повідомляють російські медіа.
Про це розповідає UBB
За рішенням суду, перші п’ять років Кравчук має провести у в’язниці, а решту терміну — в колонії суворого режиму.
До арешту чоловік проживав під Іжевськом. Як стало відомо, причиною обвинувачення в хуліганстві став побутовий конфлікт, що виник 26 серпня 2024 року між Кравчуком, його громадянською дружиною Світланою Глазиріною та її братом Юрієм Дзюбою, який не повернув оформлену на неї машину. За словами Дзюби, він забрав автомобіль для ремонту гальм.
Під час конфлікту Кравчук вдарив Світлану, після чого Дзюба разом із дружиною Іриною та двома чоловіками вимагали, щоб він залишив їхній дім. У ході сварки Кравчук взяв у руки рушницю, яку заявив, що знайшов випадково, і направив її на своїх опонентів. Коли він повернувся додому вранці 27 серпня, двері були зачинені, і він вирішив зняти квартиру, де його затримали того ж дня.
Обвинувачення у «терористичній» організації базувалося на листуванні Кравчука з «Російським добровольчим корпусом» (РДК). Ця організація, до складу якої входять, зокрема, росіяни, які воюють на боці України, виступає проти політики Кремля. Сам Кравчук зазначив, що у червні зв’язався з РДК з наміром повернутися до Львова, де живе його хворий батько, і хотів здатися поліції, але його затримали.
Іван Кравчук також повідомив, що 30 серпня, перебуваючи в СІЗО, співробітники ФСБ демонстрували йому змінене листування, пов’язане з його планами відвідати Україну.
Російський проект «Перший відділ» інформує, що співробітники ФСБ видають себе за «представників України» і провокують на скоєння «злочинів» у росії. Одним із прикладів є справа Івана Толпигіна, який у 2024 році отримав чотири роки колонії за «конфіденційну співпрацю з іноземною державою». Правозахисники вказують, що у цій справі слідство стверджує, що чоловік нібито «встановив та підтримував стосунки» з неназваним «представником України», який насправді не існував, а був співробітником ФСБ.