Міністр закордонних справ Андрій Сибіга взяв участь у важливій розмові, присвяченій шляхам до миру та гарантіям безпеки для України, спілкуючись із держсекретарем США Марко Рубіо, а також європейськими колегами та очільницею дипломатії ЄС.
Про це розповідає UBB
«Я підтвердив позицію України, що гарантії безпеки мають бути конкретними, юридично обов’язковими й ефективними. Вони мають бути багатовимірними, включати військовий, дипломатичний, правовий та інші рівні. Ми всі поділяємо переконання, що українська армія є фундаментальним рівнем будь-яких таких гарантій, тому її максимальне зміцнення є нашим головним пріоритетом».
Сибіга зазначив у соцмережі X у ніч на 26 серпня.
Міністр також підтвердив готовність України зробити наступні кроки до миру: «Ми готові до зустрічей на рівні лідерів у будь-якому форматі та географічному регіоні. Ми готові покласти край вбивствам і дати дипломатії шанс. Москва повинна знати, що вона не може вічно зволікати. Якщо росія продовжуватиме відмовлятися від змістовних, конструктивних кроків до миру, вона повинна зіткнутися з наслідками: серйозним зростанням санкцій і посиленням можливостей України».
У Держдепартаменті США повідомили, що під час цієї розмови сторони домовилися продовжувати співпрацю в дипломатичних зусиллях для завершення війни між росією та Україною шляхом досягнення тривалого врегулювання.
Гарантії безпеки для України залишаються ключовим питанням у зусиллях щодо припинення війни. Обговорення цього питання активізувалося після зустрічі президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом та європейськими колегами у Вашингтоні.
Президент Трамп підтвердив, що Вашингтон готовий зробити свій внесок у гарантії безпеки, однак США більше не витрачають гроші на Україну.
Згідно з даними ЗМІ, у рамках так званої Коаліції охочих, Велика Британія запропонувала розгорнути винищувачі Typhoon на заході України та бригаду з 3000-5000 військовослужбовців для навчання української армії. Франція, Канада та Австралія також можуть направити свої війська на захід України. Президент Чехії Петр Павел висловив готовність країни стати частиною миротворчих сил в Україні, а Литва також підтвердила готовність надати миротворчі війська для можливої місії.
Кремль, у свою чергу, виступає проти будь-яких схем із залученням іноземних військових на територію України.