Угорщина офіційно відмовилася від можливості випуску єврооблігацій, що призводить до підвищення ставок у переговорах щодо кредиту для України перед зустріччю лідерів ЄС у Брюсселі. Цей крок позбавляє Європейський Союз потенційного “плану Б” у разі, якщо заморожені російські державні активи не зможуть бути використані для фінансування кредиту Києву в обсязі 165 мільярдів євро.
Про це розповідає UBB
Єврооблігації могли б стати альтернативним джерелом фінансування для України; проте Будапешт відкинув ідею випуску спільних облігацій, забезпечених семирічним бюджетом ЄС. Відмова Угорщини стала відомою за кілька годин до вечері канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, присвяченої обговоренню кредиту.
Мерц зазначив: “Я дуже серйозно ставлюся до побоювань і заперечень прем’єр-міністра Бельгії. Я не хочу його переконувати, я хочу переконати його в правильності пропонованого нами шляху”.
Німеччина пропонує гарантію повернення 25% коштів, щоб переконати Бельгію використати заморожені мільярди на допомогу Україні. Однак Де Вевер вимагає ширших гарантій від усього ЄС, щоб Бельгія була застрахована на всю суму або навіть більше.
У середу Комісія запропонувала єврооблігації як один із двох варіантів, поряд із російським кредитом, забезпеченим активами, аби гарантувати, що резерви України не виснажаться вже в квітні наступного року. Для залучення боргу з бюджету ЄС для підтримки України потрібне одноголосне рішення, а відмова Угорщини підвищує ставки в переговорах перед самітом лідерів ЄС 18 грудня.
Комісія неодноразово применшувала фінансові та юридичні ризики, пов’язані з репараційним кредитом, і наполягає на тому, що її пропозиція враховує більшість побоювань Бельгії.
Допомога Україні від ЄС
Європейська комісія прагне, щоб 27 країн-членів ЄС досягли домовленості на саміті наприкінці цього місяця про підтримку економіки Києва, що зазнає труднощів, кредитом, заснованим на заморожених резервах російського Центробанку. Бельгія рішуче виступає проти цього, оскільки має значну частку заморожених коштів і побоюється можливих судових позовів з боку Кремля.
Пропонований репараційний кредит передбачає виділення 115 мільярдів євро на фінансування оборонної промисловості України протягом п’яти років, а 50 мільярдів євро підуть на покриття бюджетних потреб Києва. Нещодавно Де Вевер заявив, що Бельгія може підтримати надання Україні “репараційного кредиту” за рахунок заморожених активів російської федерації, але за умови виконання трьох вимог з боку Євросоюзу.