В Україні народні депутати планують вдосконалити трудове законодавство, зокрема, через ініціативу, яка має на меті посилити захист прав працівників у випадку загрози звільнення. Відповідні зміни закріплені у законопроєкті № 13380, зареєстрованому у Верховній Раді.
Про це розповідає UBB
Цей законопроєкт, що носить назву «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо врегулювання питання додаткового захисту працівників у разі їх вивільнення», передбачає надання працівникам додаткових гарантій у разі загрози звільнення.
Зараз документ знаходиться на розгляді в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Він пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю України (КЗпП), доповнивши статтю 49-2 новими нормами.
На даний момент чинне законодавство містить деякі механізми захисту працівників, зокрема:
- роботодавці зобов’язані попереджати працівників не пізніше ніж за два місяці до звільнення;
- врахування переважного права залишення на посаді;
- пропозиція інших наявних посад.
Проте автори ініціативи зазначають, що роботодавці не завжди дотримуються цих вимог у повному обсязі.
У зв’язку з цим законопроєкт пропонує встановити обов’язок роботодавців регулярно інформувати працівників про всі наявні вакансії, які відповідають їх кваліфікації, в період з дати попередження до дати звільнення. Ця вимога має діяти навіть у випадках, коли працівник сам подав заяву на скорочення терміну попередження.
Крім того, законопроєкт надає роботодавцям право звільняти працівників у разі систематичного невиконання обов’язків без поважних причин, якщо раніше вже були застосовані дисциплінарні стягнення.
У разі ухвалення закону, він набере чинності з наступного дня після офіційного опублікування на урядових ресурсах.
Звільнення працівників за ініціативою роботодавця регулюється Кодексом законів про працю та може відбуватися з різних причин, як об’єктивних, так і пов’язаних із провинами працівників. Серед об’єктивних підстав зазначаються:
- зміни в організації виробництва та праці, зокрема ліквідація, реорганізація, банкрутство, перепрофілювання, скорочення чисельності або штату працівників;
- непроходження атестації, якщо працівник не зміг підтвердити свою кваліфікацію.
Роботодавці зобов’язані видавати накази про звільнення, зокрема у разі скорочення штату працівники мають бути письмово повідомлені про звільнення не пізніше ніж за два місяці. При звільненні працівникам має бути виплачена зарплата за фактично відпрацьований час, а також компенсація за невикористану відпустку. У деяких випадках, передбачених законом, також має виплачуватись вихідна допомога.
У період воєнного стану звільнення працівників може мати особливості. Роботодавці можуть звільняти працівників під час тимчасової непрацездатності чи відпустки, за винятком випадків відпустки через вагітність та пологи.