Вищий антикорупційний суд 4 червня частково задовольнив клопотання захисту щодо зміни запобіжного заходу для голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, якого підозрюють у незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень та поданні недостовірної інформації у деклараціях. Суд зменшив розмір застави з 30 мільйонів до 25 мільйонів гривень, однак відмовив у дозволі Кириленку виїжджати у службові відрядження за кордон.
Про це розповідає UBB
Аргументи сторін у суді
Адвокат Павла Кириленка Володимир Лисенко просив зменшити суму застави до 3 мільйонів гривень та повернути посадовцю закордонний паспорт, щоб забезпечити можливість офіційних поїздок. Він зазначив, що компанія «Керамет», яка у серпні 2024 року внесла заставу в розмірі 30 мільйонів гривень, звернулась із проханням повернути ці кошти через необхідність розрахунків із кредиторами.
«Внесення цієї суми коштів здійснювалося компанією з розрахунку на її повернення з часом, під час планування своєї господарської діяльності. У зв’язку зі спливом тривалого часу з (моменту – ред.) внесення застави і настанням термінів розрахунків із кредиторами як в Україні, так і за кордоном, компанія просить повернути кошти або ініціювати перед Вищим антикорупційним судом питання про зменшення розміру застави і повернення внесених коштів», – повідомив адвокат Лисенко.
Захист наголошував, що Кириленко займає важливу роль у переговорах з ЄС щодо вступу України до Європейського Союзу та отримав персональне запрошення на «Тиждень конкуренції» ОЕСР у червні 2025 року. За його словами, відсутність Кириленка на цьому заході могла б негативно вплинути на представлення позиції України.
Сам Павло Кириленко під час судового засідання зазначив, що на «Тижні конкуренції» ОЕСР має вирішуватися питання надання Україні статусу асоційованого члена Комітету з конкуренції цієї організації. Він також повідомив, що з листопада 2024 року по травень 2025 року вже пропустив понад п’ять відряджень.
Позиція обвинувачення та рішення суду
Прокурорка САП Валентина Гребенюк заперечила проти зміни запобіжного заходу. Вона наголосила, що законодавство не передбачає повернення застави за бажанням, а в разі невиконання обов’язків підозрюваним ці кошти можуть бути стягнуті державою. Також прокурорка долучила до справи матеріали розслідування, згідно з яким заставу за Кириленка внесла компанія «Керамет» бізнесмена Едуарда Мкртчана, фірми якого беруть участь у тендерах, що контролюються АМКУ. Гребенюк наголосила, що повноваження співпраці з міжнародними організаціями належать не лише голові АМКУ, а й його заступникам.
Суд задовольнив клопотання частково: заставу зменшили до 25 мільйонів гривень, однак у дозволі на виїзд за кордон відмовили. Нагадаємо, у серпні 2024 року ВАКС визначив для Кириленка запобіжний захід у вигляді застави в 30 мільйонів гривень та обов’язок носити електронний браслет.
Раніше журналісти з’ясували, що у 2020-2023 роках родина Кириленка придбала майна на понад 70 мільйонів гривень, не маючи достатніх офіційних доходів, що й стало підставою для кримінального провадження. Сам Кириленко пояснював джерело статків стартовим капіталом родини, який нібито з’явився після продажу акцій заводу «Стирол» у 90-ті роки. Водночас отримати офіційне підтвердження цим операціям не вдалося.
Компанія «Керамет», що внесла заставу, належить бізнесмену Мкртчану, який заявив, що зробив це з власної ініціативи, не просячи Кириленка сприяти у вирішенні бізнес-питань. Сам Кириленко підтвердив знайомство з Мкртчаном, однак зазначив, що не знав компанію, яка внесла за нього кошти.
Журналістське розслідування також встановило, що компанії Мкртчана, зокрема ТОВ «Гірничодобувна промисловість», є об’єктом розгляду АМКУ у справі про ймовірні антиконкурентні дії.