Російський військовий бюджет, враховуючи паритет купівельної спроможності, становить 85% всіх оборонних витрат країн Євросоюзу. Про це заявив європейський комісар з питань оборони та космосу Андрю Кубілюс під час конференції «Народ і оборона» у Швеції 11 січня.
Про це розповідає UBB
Кубілюс зазначив: «Немає ознак, що Путін прагне миру. Навіть якщо миру буде досягнуто, він продовжить дотримуватись економіки війни».
Комісар також звернув увагу на позицію Сполучених Штатів, які закликають Європу взяти на себе більшу відповідальність за свою оборону. На цьому фоні керівництво ЄС оголосило порядок денний «Оборонна готовність 2030».
«Оборонна незалежність означає, що ми повинні бути готові до оборони в рамках НАТО, але з меншою американською присутністю в Європі. Невизначеність майбутнього трансатлантичного партнерства вимагає від нас рішучості», – підкреслив єврокомісар.
Він виділив три основні стовпи оборонної спроможності Європи:
- матеріальна готовність – фінансування, виробництво, зброя;
- інституційна готовність – організація оборони Європи, особливо у разі зменшення американської присутності;
- політична готовність – воля діяти для зупинки агресії та, у випадку необхідності, вступити у конфлікт.
Кубілюс поставив питання про формування «європейського стовпа НАТО»: «Як ми створимо його, якщо американці вийдуть з Європи? Хто буде європейським командувачем НАТО? Яким чином ми замінимо 100-тисячні американські регулярні війська, які є основою військової сили в Європі?»
Він наголосив, що лише збільшення витрат на оборону не забезпечить обороноздатність, і закликав до глибшого аналізу «інституційної готовності» європейських держав: «Ось чому нам потрібен «інтелектуальний великий вибух», щоб залучити нові ідеї та сміливі рішення. Наша проблема – брак єдності».
Одне з питань, яке підняв єврокомісар, стосується формату можливого Європейського Оборонного Союзу, зокрема, чи мають до нього входити Сполучене Королівство та Норвегія, а також Україна зі своїми збройними силами і досвідом, набутим у боях.
Кубілюс запропонував активніше використовувати позитивний досвід платформи «E5 plus» для стратегічних дискусій у сфері оборони. Він вважає, що цю платформу слід оновити та формалізувати у вигляді Європейської Ради Безпеки.
Кубілюс нагадав, що ідею такої ради обговорювали між 2017 і 2019 роками президент Франції Еммануель Макрон та канцлерка Німеччини Анґела Меркель.
Він пропонує, щоб Європейська Рада Безпеки складалася з ключових постійних членів і декількох ротаційних членів, включаючи державу-голову Ради ЄС. Під час обговорення питань безпеки вона може також включати Велику Британію, а її завданням стане обговорення найважливіших питань оборони та швидке ухвалення важливих рішень.
«Я вважаю, що зараз нагальним завданням є втілення цієї ідеї в реальність. І першим завданням для такої Європейської Ради Безпеки була б Україна. Наразі немає жодних ознак того, що Путін погодиться з мирним планом. У цьому випадку просте продовження нашої підтримки України на тому ж рівні загрожує погіршенням ситуації в Україні».
На його думку, ЄС має чітко відповісти на питання, як змінити цей сценарій, що робить створення Ради Безпеки надзвичайно актуальним.
У грудні Рада Європейського Союзу формально ухвалила законодавство для стимулювання оборонних інвестицій та реалізації плану з переозброєння Європи ReArm, що відкриває нові можливості для співпраці з українськими компаніями.