Європейський Союз оголосив про запровадження 18 пакету санкцій, в якому містяться розширені обмеження на російський банківський сектор, криптовалютні операції та військову промисловість. Новий пакет включає 69 організацій, включаючи два китайські банки, які підозрюються у співпраці з росією.
Про це розповідає UBB
Обмеження на російські банки та криптовалютні операції
Серед фінансових установ, що потрапили під санкції, – Т-банк, Центрокредит, Яндекс Банк, Меткомбанк та банк Дом.РФ. Компанії з ЄС більше не мають права вести з ними будь-які взаємодії, включаючи обмін повідомленнями, спеціалізовані банківські послуги або криптовалютні операції. Загальна кількість санкціонованих російських банків досягла 45.
Вперше в історії заходи ЄС торкнулися китайських фінансових установ – Heihe Rural Commercial Bank та Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank, які підозрюються у наданні послуг, пов’язаних із цифровими активами, для обходу західних обмежень. Єврокомісія також оголосила, що заборона на транзакції тепер розширюється на треті країни, якщо вони допомагають росії в обході санкцій.
Розширення санкцій на військову промисловість
До нового списку також внесено чотири компанії, що фінансуються Російським фондом прямих інвестицій (РФПІ): BitRiver (майнінг), Vizorlabs (відеоаналітика), Labadvance (медтехнології) та Kama (розробник електрокара «Атом»). ЄС вводить заборону на будь-які операції з юридичними особами, в яких РФПІ має частку, включаючи дочірні структури фонду.
У сфері оборони під санкції потрапили 26 суб’єктів, включаючи виробника скловолокна «Алабуга» та інжинірингову компанію НВФ «Технології прогресу». Також до «чорного списку» увійшли вісім білоруських оборонних підприємств.
Верховний представник ЄС Кая Каллас зазначила, що ці заходи є «одним із найпотужніших санкційних пакетів».
Серед інших заходів – зниження стелі цін на російську нафту з $60 до $47,6 за барель з 3 вересня 2025 року, з подальшим коригуванням кожні пів року.
Нагадаємо, що 16 липня Європейський Союз також запровадив санкції проти проросійського інфлюенсера Симеона Бойкова та молдавської криптоплатформи A7 за їхню роль у втручанні у вибори та використанні криптовалют для обходу міжнародних фінансових санкцій.
Крім того, 6 липня президент України Володимир Зеленський підписав новий санкційний пакет, що стосується фінансових схем із використанням криптоактивів, підготовлений за участю Національного банку України, мета якого – завдати удару по військовій економіці росії.