Єврокомісар Андрюс Кубілюс прокоментував успіх програми SAFE

Єврокомісар з питань оборони розповів про побоювання щодо програми SAFE

Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс висловив побоювання щодо низького попиту на кредити в рамках програми SAFE, але факти виявилися зовсім іншими – кількість заявок перевищила наявні ресурси. Про це Кубілюс повідомив у Ризі, столиці Латвії, 9 жовтня.

Про це розповідає UBB

«Мій внутрішній страх полягав у тому, що попит буде низьким, і лише прикордонні країни подадуть заявки – і як ми це потім пояснимо? Але вийшло абсолютно навпаки – попит був більший, ніж ми очікували. Ми попросили держави-члени надати дві цифри – мінімальну і максимальну. І максимальна загалом перевищувала 180 мільярдів євро», – зазначив Кубілюс, коментуючи розподіл 150 мільярдів євро пільгових кредитів на оборонні проєкти.

За його словами, довелося надати дещо менші суми, приміром, Латвія отримала 5,6 мільярда євро замість запланованих 8 мільярдів, а Литва – 6 мільярдів замість 8 мільярдів.

«Звичайно, ми не змогли надати всім цей максимум, тому суми зменшилися. Але принаймні кожний отримав більше, ніж мінімум», – підкреслив єврокомісар.

Усі 150 мільярдів євро в рамках програми SAFE були розподілені між 19 країнами, з яких 13 вже оголосили про намір використати кредити для підтримки України.

В даний час країни готують інвестиційні плани, які мають бути представлені до кінця листопада. Єврокомісія оцінить ці плани, а перші виплати заплановані на перший квартал 2026 року.

Кубілюс також окреслив три пріоритетні «групи потреб», на які орієнтований SAFE:

  • великі спільні проєкти (зокрема, протиракетні системи та системи ППО, «Східний оборонний щит», багаторівневі «стіни дронів»);
  • стратегічні «енейблери» (захищений супутниковий зв’язок, космічна розвідка, логістика: важкі транспортні літаки, дозаправка в повітрі тощо);
  • масове виробництво бронетехніки й артилерії.

Програма SAFE (Security Actions for Europe) пропонує пільговий 10-річний період погашення та низькі відсоткові ставки, а також дозволяє укладати контракти з партнерами поза межами ЄС (Норвегія, Велика Британія, Туреччина тощо).

Цей механізм спільного запозичення за підтримки бюджету ЄС був створений для прискорення нарощування оборонних спроможностей країн Європи у відповідь на посилення загроз з боку росії.