Потреби України у фінансуванні на 2026–2027 роки, за оцінками Єврокомісії та МВФ, становлять приблизно 137 мільярдів євро. Європейський Союз має покрити дві третини цієї суми, проте це питання стосується не лише цифр, а й зміцнення здатності України досягти «справжнього миру». Про це 17 грудня в Страсбурзі на засіданні Європарламенту заявила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Про це розповідає UBB
Фон дер Ляєн підкреслила, що «немає важливішого акту європейської оборони, ніж підтримка оборони України». Вона зазначила, що наступні дні стануть вирішальними для забезпечення цієї підтримки. Відзначаючи терміновість ситуації, вона сказала: «Так само, як посилюються мирні переговори, посилюється і шквал російських атак».
Президентка Єврокомісії також нагадала про свою пропозицію щодо фінансування України: один з варіантів передбачає використання заморожених активів росії, проти чого продовжує виступати Бельгія, де ці активи зберігаються. Інший варіант полягає у спільних запозиченнях ЄС, але його реалізація ускладнена через необхідність одноголосного схвалення всіх 27 держав-членів.
«Нам доведеться вирішити, яким шляхом хочемо рухатися. Але одне дуже зрозуміло: маємо схвалити рішення про фінансування України протягом наступних двох років під час цієї Європейської Ради», – додала фон дер Ляєн.
«Це вирішальний крок, який посилає дуже сильний політичний сигнал: це означає, що російські активи залишатимуться іммобілізованими, доки ми не вирішимо інакше, доки росія не припинить війну і належним чином не виплатить Україні репарації за завдану шкоду», – резюмувала очільниця Єврокомісії.
В останні тижні в Європі активно обговорюється ідея надання «репараційного кредиту» Україні на 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проте Бельгія категорично виступає проти цього через можливі юридичні ризики.
Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен зазначила, що поточний план Європейської комісії щодо вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні є нереалістичним. Депозитарій готовий оскаржувати його в суді для захисту від можливого банкрутства в разі відповідних дій Москви.
На думку віцепрем’єра Бельгії Вінсента Ван Петегема, заморожені активи росії все ж потрібно буде використати для України «в певний момент». Він підкреслив, що Бельгія «не піде на жодні необдумані компроміси», перш ніж погодитися на будь-яку угоду з цього питання.
Європейський Центробанк також не готовий гарантувати такий «репараційний кредит». Водночас росія рішуче заперечує будь-які спроби конфіскації своїх коштів, називаючи можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.